Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кунта-Хаджі (чеч. Кишин воӀ Кунта-Хьаьжа; між 1800 та 1830 — 19 травня 1867) — чеченський суфійський шейх і послідовник суфійського ордена Кадірія[1]. Послідовників Кунта-Хаджі називають хаджі-мюридами.
За національністю — чеченець[2][3][4]; деякі джерела називають його кумиком за походженням[5][6] і «андійським вихідцем»[7] (ця версія була розкритикована[8]).
Кунта народився в бідній чеченській родині[2] у рівнинному селищі Істісу (чеч. Мелча-Хи) (за іншими даними Іласхан-юрт). Зустрічаються окремі джерела, згідно з якими предки Кунта-Хаджі були вихідцями з індійського селища Гунха[9]. Точна дата народження невідома, одні автори вважають, що Кунта-хаджі народився 1830 року, інші, що 1796-го. Батька його звали Киши, мати Хедой. За переказами він ріс тихою дитиною, любив усамітнення. Рано здобув духовну освіту, навчався у накшбандійського шейха Гезі-Хаджі із Зандака, будучи його послідовником до здійснення хаджу, після якого Кунта, можливо, приєднався до ордена Кадирія[10][11].
Релігійно-політична діяльність Кунта-Хаджі припадає на кінець 1850-х років, у розпал Кавказької війни. Вчення Кунта-Хаджі були спрямовані проти прояву будь-яких форм насильства та закликів до терпіння, милосердя та духовного братства між віруючими. Духовні повчання Кунта-Хаджі знайшли відгук серед чеченського суспільства, а кількість його прихильників збільшувалася внаслідок виснажливої Кавказької війни[12].
«Імам Шаміль боявся того впливу, який проповідники, подібні до Кунта-Хаджі, завжди мали на народ». вплив — це моральна сила, влада, а влада, крім своєї власної, імам Шаміль не терпів ніякої. А. Іполитов[13].
Вчення Кунта-Хаджі, Імам Шаміль зустрічає з осудом, зважаючи на його опір «до переможного кінця» проти царської влади[14]. Переслідування з боку Імама Шаміля змусили Кунту-Хаджі залишити рідну Чечню і вирушити на 3 роки до Мекки. Після повернення з Хаджа, восени 1861 року, Кунта-Хаджі продовжує свої проповіді, набуває визнання серед населення, кількість його прихильників все збільшується (за деякими даними, на момент арешту Кунта-Хаджі, число його прихильників становило 5588 осіб)[15].
3 січня 1864 року Кунта-Хаджі був заарештований і ув'язнений у фортеці Грозна, звідти 6 січня він був перевезений до в'язниці до Владикавказу, а пізніше — до Новочеркаська, де провів ув'язнення понад півроку[16]. З в'язниці він написав листа послідовникам з проханням не робити жодних насильницьких дій. На етапі Кунта-Хаджі був розлучений зі своїми послідовниками і поодинці спрямований на заслання до міста Устюжна Новгородської губернії. Звідти Кунта-Хаджи писав своїй сім'ї сповнені смиренності листи, які не дійшли до адресатів, але збереглися у новгородських архівах14[джерело?].
«Я був вражений його тактом, умінням триматися, вести бесіду, посмішкою, жестами, його величною поставою. Одне слово, людина ця була створена з маси симпатій та шляхетності. Це була чарівна людина і небезпечна у сенсі політичному». І. Попов
3 січня 1864 року послідовники Кунта-Хаджі у кількості 300 осіб (серед яких також були жінки та діти), зібралися на околицях Шалі, з вимогою звільнити свого наставника. Прихильники Кунта-Хаджі, розраховуючи на мирну ходу, мали лише традиційні кинджали. Царські війська під командуванням генерал-майора Туманова зробили залп по мирній ході мюридів[17], що спровокувало останніх кинутися на супротивника у рукопашний бій. У цьому бою загинуло понад 150 зікристів та 8 жінок. Метою даної провокації було вирішення «поземельного питання»[18] та переселення кількох тисяч сімей до Туреччини. Організаторами цієї провокації були генерали: М. Кундухов, А. Туманов, М. Лоріс-Меліков та А. Карцев[19] (джерело не об'єктивне).
Праці та листи Кунта-Хаджі, написані арабською, не перекладалися російською мовою.
У 1910 році в Темір-Хан-Шурі було видано його трактат «Тарджамат макалаті» арабською та кумицькою мовами Шихаммат Каді Ерпелінським, кумицьким релігійним просвітителем.
У 1998 році у Грозному муллою М. Асхабовим було видано збірку, що включала чеченський переклад цієї праці та висловлювання шейха, записані його мюридом Абдуссаламом Тутгіреєвим і існували в рукописі.
Є думка, що вчення Кунта-Хаджі про ненасильство вплинуло на філософію Льва Толстого, що служив у Чечні, а через нього на Махатму Ганді[20][21].
У 2008 році нащадки Кунта-Хаджі Кишиєва, які проживали в Іраку, переїхали на постійне місце проживання до Чеченської Республіки[22].
Друга дружина Кунта-Хаджі була Жансарі, дочка Тайми, сестра знаменитого Байбулата Таймієва, її могила зі склепом «Жансарин Зерат» знаходиться в селі Курчала[23].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
