Кумишка

Кумишка (рос. кумышка) — традиційний алкогольний напій удмуртів. Отримується за допомогою перегонки браги.

Порожній елемент Вікіданих

Куала - язичницький храм удмуртів, де варили кумишку

Виготовлення

Технологія приготування кумишки проста і збереглася донині: на вогонь ставлять котел з загравшою пшеницею або картоплею, над казаном - дерев'яна бочка з холодною водою, а через неї проходить мідна труба. З неї сочиться готовий напій.

Роль в культурі удмуртів

Кумишка використовувалася у традиційних моліннях удмуртів, що проводилися у язичницьких храмах — куалах, та в інших обрядах. Варили кумишку жінки, під час варіння належало виконувати молитви. Окрему молитву до пращурів належало прочитати у тому випадку, якщо варіння кумишки пройде невдало^[1].

Через державну винну монополію та акцизну систему держава боролася з кумишковарінням серед удмуртів, однак не мала у цьому успіху. Дослідник І. С. Міхеєв так описує боротьбу за кумишку у ХІХ столітті: «Вони боролося з кумишковою вартою усіма засобами: вони відступали до лісів, до ярів. Коли ж ворог заскочував їх зненацька, вотяки люто кидалися на своїх ворогів, і дуже часто ця боротьба закінчувалася перемогою вотяків. <…> Серед поліції та наглядачів міцнішало переконання, що помирати через якусь там кумишку зовсім нецікаво; що змагатися з кумишкою штрафами, в'язнцею марно, бо вотяки не бояться ані штрафів, ані в'язниці, і варіння кумишки продовжують»^[1].

Боротьба з кумишковарінням у 1917–1919

На першому з'їзді удмуртів у м. Глазові 13-14 червня 1917 поряд з питаннями національної освіти, видання газети і заснування удмуртського музею, розглядалося питання про шкоду кумишковаріння, яке «сприяє виродженню нації»^[2]. Серед резолюцій удмуртської секції Першого з'їзду народів Поволжя, що пройшов у травні 1917 року, також є постанова про боротьбу з кумишковарінням за винятком приготування кумишки жерцями для обрядів^[3].

З кумишковарінням своїми методами боролися і більшовики. У списку розстріляних ЧК у м. Воткінську за три місяці з листопада 1918 до лютого 1919 року значаться три людини, страчені за кумишковаріння^[4].

Див. також

• Кумис
• Арак
• Самогон

Примітки

1. Орлов Павел Анатольевич. ВЕЩНЫЙ МИР УДМУРТОВ (К СЕМАНТИКЕ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ). Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
2. Н. В. Василечко. СЪЕЗДЫ УДМУРТОВ КАК ПОДГОТОВИТЕЛЬНЫЙ ЭТАП ОБРАЗОВАНИЯ ВОТСКОЙ АВТОНОМНОЙ ОБЛАСТИ (ПО ДОКУМЕНТАМ ЦГА УР). Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 12 липня 2015.
3. Е. М. Берестова. Этническая идентичность как объект государственной политики в России (на примере Удмуртии). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 12 липня 2015.
4. Список расстрелянных большевиками "граждан по постановлению Чрезвычайной Комиссии и зарегистрированных в ее книгах в период с ноября 1918 года по февраль 1919 г^{[недоступне посилання з липня 2019]}