Loading AI tools
набір ідей, які ми маємо на увазі щодо певної групи думок з тла. Це свого роду культурне несвідоме, яке приховане навіть від нашого власного З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Культурний код (англ. culture code) — набір стандартизованих чи нормативних конвенцій, очікувань чи означувальних практик у певній галузі, які були б знайомі представникам певної культури чи субкультури. Це спосіб, яким конкретна культура членує, категоризує, структурує, оцінює світ, що оточує членів певної національної лінгвокультурної спільноти; «сітка», яку культура «накидає» на навколишню дійсність. К.к. співвідносяться з древніми архетиповими уявленнями людини, або ж — сукупність знаків (символів), смислів та їхніх комбінацій, котрі наявні у будь-якому предметі культури певної національної лінгвокультурної спільноти. Знаходить вияв також у етнічній мові, мовній картині світу.[1]
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (травень 2020) |
Американський мовознавець Роман Якобсон писав про те, що в структурі будь-якої мови міститься певна кількість різноманітних знаків, що є ефективним та економічним кодом. Під таким кодом він мав на увазі певні інваріанти, а також універсальні принципи, що дозволяють існувати мові як комунікативній системі, що регулюється самостійно.
Пізніше радянський літературознавець Юрій Лотман, спираючись на теорію семіосфери, підійшов до всієї культури як до знаково-комунікативної системи, ототожнив культурні коди і мову за принципом «Мова — це код плюс його історія».
Основою кодів, в розумінні французького філософа Мішеля Фуко, є відносини в світі речей, які описуються в образній і метафоричній формі, як відносини місця, припасованості, зіткнення, симпатії, подібності і т. д.
«Основні коди будь-якої культури, що керують мовою, визначають для кожної людини емпіричні порядки, із якими він буде мати справу і в яких він буде орієнтуватися» — М. Фуко.
На думку російської соціологині Тамари Дридзе, знаки комунікативні за своєю природою і функціями. «Граючи» елементарними знаками, вводячи їх в ті чи інші зв'язки (а смислова інформація криється саме в цих зв'язках) і, перетворюючи за задумом спілкування накопичені знання, люди формують освіти (смислові, світоглядні) вищого порядку.
Роботи Фердинана де Сосюра дозволяють бачити коди в численних культурних текстах. У цьому випадку дослідник говорить про культурний код, який становить «тканину» тексту культури, сукупність знаково-символьних систем, смисли і значення яких людина постійно «зчитує», розшифровує.[2]
Коди в культурі складають упорядковану множину взаємопов'язаних між собою приписів, стандартів, обмежень і установок по відношенню до різних видів діяльності (комунікативної, технологічної, семантичної, аксіологічної, пізнавальної, естетичної і т. д.), центральна ланка яких становить безліч знаків (символів), смислів і їх комбінацій. Знак виступає механізмом предметної пам'яті, який можна виразити як у знаковій діяльності (ритуал, культ, магія, чаклунство і т. п.), так і в знаковості знарядь праці, пов'язаних з ручною діяльністю людини.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.