Народився у місті Паневеж Ковенської губернії в родині православного священика Андрія Кулаковського (*1812—†1860) та Параскеви Бренн (*1825—†1872). Закінчив Паневезьку реальну гімназію.
Його дисертацією «pro venia legendi» був твір «Наділ ветеранів землею й військові поселення у Римській імперії» (рос.Надел ветеранов землею и военные поселения в Римской империи, Київ, 1881р.). У 1882р. захистив в Москвімагістерську дисертацію: «Колегії у стародавньому Римі: Досвід із історії римських установ» (рос.Коллегии в древнем Риме: Опыт по истории римских учреждений, Київ, 1882), у 1888р. в Санкт-Петербурзі захистив докторську дисертацію: «До питання про початок Риму» (рос.К вопросу о начале Рима, Київ, 1888). Перекладач збереженої частини «Res Gestae» («Історія») Амміана Марцелліна.
Від 1881 року— приват-доцент в Університеті Св. Володимира. З 1 квітня 1883— доцент кафедри римської словесності. З жовтня 1884— екстраординарний професор на кафедрі класичної римської філології. Від 1888 року— заслужений ординарний професор Університету Св. Володимира. Викладач Михайла Грушевського, якому пропонував спеціалізуватися зі старожитньої філософії.
Брав участь майже у всіх Археологічних з'їздах 1884—1908 років. Був делегатом від університету на
Першому Міжнародному конгресі історичних наук у Римі у березні-квітні 1903 та
Другому Міжнародному конгресу історичних наук у Берліні влітку 1908.
15(2) червня1918року вКиєві професор Кулаковський виступив з ініціативою створення Музею-пантеону «Український некрополь»; основу музейної експозиції мали б скласти матеріали, присвячені видатним українським діячам від найдавніших часів до 1918 року[2].
(рос.)«Епископа Феодора „Аланское послание“» («Записки Императорского Одесского общества истории и древностей», 1898, Т. 21, ч. 2);
(рос.)«Новые данные из истории Старого Крыма» («Записки Императорского Русского археологического общества», 1898, Т. 10, вып. 3-4);
(рос.)«К вопросу о каменных бабах» («Археологические известия и заметки», 1898, Т. 6);
(рос.)«Смерть и бессмертие в представлениях древних греков» (Киев, 1899);
(рос.)«Карта Европейской Сарматии по Птолемею» (Киев, 1899);
(рос.)«Аланы по сведениям классических и византийских писателей» («Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца», 1899, Кн. 13);
(рос.)«Славянское слово „плот“ в записи византийцев» («Византийский временник», 1900, Т. 7, кн. 1-2);
(рос.)«Надписи Никеи и ее окрестностей» («Известия Русского Археологического института в Константинополе», 1900, Т. 6, вып. 1);
(рос.)«Вновь открытая присяга на имя Августа» («Филологическое обозрение», 1901, Т. 20);
(рос.)«Друнг и друнгарий» («Византийский временник», 1902, Т. 9, кн. 1-2);
(рос.)«Раскопки в Ольвии (в 1900 г.)» («Отчет Императорской Археологической комиссии за 1900 год», СПб., 1902);
(рос.)«Международный конгресс исторических наук в Риме» («Университетские известия», 1903, №5);
(рос.)«Византийский лагерь конца X века» («Византийский временник», 1903, Т. 10, кн. 1-2);
(рос.)«К вопросу о происхождении фемного строя Византийской империи» («Сборник статей по истории права, посвященный Михаилу Флегонтовичу Владимирскому-Буданову его учениками и почитателями по случаю 35-летия его учено-литературной деятельности (1868—1903 гг.)», Киев, 1904);
(рос.)«К вопросу о фемах Византийской империи» («Изборник Киевский: Тимофею Дмитриевичу Флоринскому посвящают друзья и ученики», Киев, 1904);
(рос.)«К вопросу об имени и истории фемы Опсикий» («Византийский временник», 1904, Т. 11, кн. 1-2);
(рос.)«Греческие города на Черноморском побережье» («Книга для чтения по русской истории, составленная при участии профессоров и преподавателей», М., 1904, Т. 1);
(рос.)«Проект нового устава гимназий» (Киев, 1904);
(рос.)«Речь на открытии Киевского художественно-промышленного и научного музея императора Николая Александровича 30 декабря 1904 года» («Освящение и открытие Киевского художественно-промышленного и научного музея императора Николая Александровича», Киев, 1905);
(рос.)«Византийский лагерь X века» («Труды XII Археологического съезда в Харькове 1902 г.», Харьков, 1905, Т. 3);
(рос.)«Где начинается территория славян по Иордану?» («Журнал Министерства народного просвещения», 1905, №3);
(рос.)«Новые домыслы о происхождении имени „Русь“» («Университетские известия», 1906, №6);
(рос.)«„Стратегика“ императора Никифора: Греческий текст по рукописи Московской Синодальной библиотеки с общими объяснениями» («Записки Императорской Академии наук», 1908, Т. 8: Историко-филологическое отделение. №9);
(рос.)«Керчь и ее христианские памятники» («Православная богословская энциклопедия», СПб., 1908, Т. 9);
(рос.)«Из Берлина: Международный конгресс историков» («Журнал Министерства народного просвещения», 1908, №10);
(рос.)«Лекции по истории Византии» (Киев, 1909, литографированное издание);
(рос.)«Римское государство и его армия в их взаимоотношении и историческом развитии» («Военный сборник, издаваемый по Высочайшему повелению», СПб., 1909);
(рос.)«К вопросу о дате возвращения Креста Господня в Иерусалим из персидского плена» («Сборник статей в честь проф. В.П.Бузескула: Издан по поводу тридцатилетия его научно-педагогической деятельности», Харьков, 1914);
Пучков А. А.Юлиан Кулаковский и его время: Из истории антиковедения и византинистики в России. Киев: НИИТИАГ, 1999 (ISBN 966-7452-03-4); 2-е изд., перераб. и доп. СПб: Алетейя, 2004 (ISBN 5-89329-648-6).
Пучков А. А.Юлиан Кулаковский и его исследование тектоники античного мировоззрения // Кулаковский Ю.А.Эсхатология и эпикуреизм в античном мире / Изд. подгот. А.А.Пучков СПб: Алетейя, 2001. С. 5-44.
Пучков А. А.Кабинет Кулаковского // Кабинет: Журнал-каталог офисной мебели. 2003. Весна-лето. С. 18-19.
Пучков А. А.Юлиан Кулаковский и его «История Византии» в пространстве российского византиноведения: Последний классик летописного жанра и культура жанра // Кулаковский Ю.А.История Византии: В 3 т. 3-е изд., исправ. и доп. СПб: Алетейя, 2003. Т. 1. С. 5-48.
Пучков А. А.Юлиан Кулаковский: Профессор и лекции // Кулаковский, Ю. А. История римской литературы от начала Республики до начала Империи в конспективном изложении / Изд. подгот. А.А.Пучков. Киев, Издательский дом А+С, 2005. С. V-LXVI.
Пучков А. А.Юлиан Кулаковский и его конструирование мифологии древней Греции // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Збірник наукових праць Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Київ, 2009. Вип. 6, C. 369—384.
Пучков А. А. «Люблю преподавание и живу собственно этим»: Навколокар'єрні плітки про Юліана Кулаковського у 1901—1902 роках // Пучков А. А. Культура антикварных несходств: Силуэты, профили, личины. Киев: Феникс, 2012. С. 269—298.
Пучков А. А.Владимир Соловьёв и Юлиан Кулаковский: Три встречи // Пучков А. А. Культура антикварных несходств: Силуэты, профили, личины. Киев: Феникс, 2012. С. 299—386.
Пучков А. А.«Музей со львами» и вице-председатель Юлиан Кулаковский. Речь Ю. Кулаковского на открытии Киевского художественно-промышленного и научного музея императора Николая Александровича 30-го декабря 1904 года // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Збірник наукових праць Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Київ, 2013. Вип. 9, C. 185—203.
Пучков А. О.Кулаковський Рим і булгаковський Київ // Пучков А. О. Просто неба: Київські нариси. Київ: Дух і Літера, 2017. С. 145—158.
Пучков А. О.Інокентій Анненський та Юліан Кулаковський // Пучков А. О. Просто неба: Київські нариси. Київ: Дух і Літера, 2017. С. 159—176.
Пучков А. А. Kulakovius: Киевский профессор римской словесности в стружках времени (Эпопея). Нью-Йорк: Алмаз, 2019. 1136 с.: 480 ил. ISBN 1-68082-014-1
Пучков А. А. Візантійські склепіння Юліана Кулаковського: Київські контексти / Пер. [з рос.] Катерини Станіславської. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2020.336 с.: вкл. 16 с. ISBN 978-966-378-748-0
Матвєєва Л. В., Юліан Кулаковський: сюжети класичного світу (80-ті рр. XIXст.) // Східний світ. Київ, 2000. №1-2 ’98.— С.149—166.
Чеканов В. Ю., Ю.А.Кулаковський та його внесок у візантиністику кінця ХІХ— початку ХХ ст. // Український історичний збірник ’2000. К., 2000.— С.219—229.
Чеканов В. Ю., Київський візантиніст Юліан Кулаковський та міжнародні конгреси історичних наук на початку ХХ ст. // Вісник Київського славістичного університету. Сер. «Історія». 2009. Вип. 41.— С.202—209.
Денисенко О., Кулаковський Юліан Андрійович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. Київ: Інститут історії України НАН України, 2005. Ч. 1.— С.304—308.
Юлиан Андреевич Кулаковский (1855—1919): Библиографический указатель (К 80-летию со дня смерти) / Сост. и авт. вступ. ст. А.А.Пучков. К.: НИИТИАГ, 1999. (рос.)
Російська імперія
УНР
Роботи у Вікіджерелах
Кулаковський Юліан Андрійович у Вікісховищі
