Loading AI tools
американська кінопродюсерка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Крісті́н Вако́н (Вачо́н, англ. Christine Vachon; нар. 1962, Нью-Йорк, США) — американська продюсерка незалежних фільмів, активістка так званого анти-голлівудського кінематографа[1][2].
Крістін Вакон | |
---|---|
англ. Christine Vachon | |
Дата народження | 1962 |
Місце народження | Нью-Йорк, США |
Громадянство | США |
Професія | продюсерка |
Alma mater | Браунський університет |
Роки активності | 1985 — наш час |
Партнерка | Марлін Маккарті |
IMDb | ID 0882927 |
Нагороди та премії | |
Тедді (2016) | |
Крістін Вакон у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Крістін Вакон | |
Крістін Вакон народилася у 1962 році в Мангеттені, Нью-Йорк. Вона є донькою Франсуази Форестьє і видатного американського фотографа Джона Вакона[en][1]. У 1983 році закінчила Браунський університет, де під час навчання познайомилася з Тоддом Гейнсом і Баррі Еллсуортом. Разом, вони створили у 1987 році Apparatus Productions, некомерційну компанію, діяльність якою була спрямована на створення анти-голлівудсьої продукції і яка курувала виробництво семи фільмів протягом п'яти наступних років.
Крістін Вакон зі своєю колегою продюсером Памелою Коффлер в даний час працюють в Killer Films[en], яка була створена ними в 1996 році. Компанія відзначила свій 10-річний ювілей у 2005 році і був удостоєна ретроспективи в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку[3].
Крістін Вакон спродюсувала дебютний фільм Тодда Гейнса «Отрута», який отримав Гран-прі журі Кінофестивалю «Санденс», а також його наступні фільм «Оксамитова золота жила» (англ. Velvet Goldmine) про епоху британського глем-року, який передавався наприкінці 1990-х на відеокасеті з рук в руки[4] та «Керол» (2015). Також вона продюсувала такі легендарні фільми як «Далеко від раю» (англ. Far from Heaven), «Хлопці не плачуть» (англ. Boys don't cry), «Фото за годину» (англ. One hour photo), «Мене там немає» (англ. I am not there), «Я стріляла в Енді Ворхола» (англ. I Shot Andy Warhol) та ін.
Крістін Вакон і її партнерка, художниця Марлін Маккарті, мешкають в Іст-Віллідж у Нью-Йорку та виховують доньку Гатрі. Восени 2009 року Вакон увійшла в ремісію після боротьби з раком молочної залози[1][5].
Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
---|---|---|---|---|---|
1994 | Нагорода ЛГБТ-кінофестивалю «Фреймлайн» (Сан-Франциско) | Перемога | |||
Премія «Готем» | |||||
1999 | Продюсерська нагорода | Перемога | |||
ЛГБТ-кінофестиваль «Аутфест» | |||||
2001 | Почесна нагорода | Перемога | |||
Премія «Незалежний дух» | |||||
2003 | Найкращий художній фільм | Далеко від раю (разом з Джоді Аллен) | Перемога | ||
Національна рада кінокритиків США | |||||
2003 | Продюсерська нагорода | Перемога | |||
Премія Американського інституту кіномистецтва | |||||
2016 | Найкращий фільм року | Керол | Перемога | ||
Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||||
2016 | Спеціальна премія «Тедді» | Перемога | |||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.