Крутчевський Сергій Семенович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сергі́й Семе́нович Крутче́вський (нар. 24 вересня 1884, Олександрія, Херсонська губернія — пом. 28 травня 1944, Париж) — військовик, ротмістр[1].
| Крутчевський Сергій Семенович | |||
|---|---|---|---|
| Народження | 24 вересня 1884 Олександрія Херсонська губернія | ||
| Смерть | 28 травня 1944 (59 років) шпиталь Бусіко (фр. Hôpital Boucicaut), Париж | ||
| Поховання | цвинтар Баньо (фр. Cimetière parisien de Bagneux), Париж | ||
| Країна | Російська імперія | ||
| Рід військ | кавалерія | ||
| Освіта | Златопільська чоловіча гімназія Єлисаветградське кавалерійське училище | ||
| Звання |  Ротмістр | ||
| Формування | 6-й гусарський Клястицький Генерала Кульнєва полк | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Родина
Народився 24 вересня 1884 року в сім'ї православного чиновника[2].
Освіта
Маючи свідоцтво про закінчення 2 класів Єлисаветградської чоловічої гімназії 1895 року вступає до чоловічої гімназії міста Златополя, в якій після закінчення навчання 1905 року складає іспит зрілості та отримує атестат за № 820[3].
1909 року закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище, 6 серпня 1909 року отримав звання корнет з вислугою з 15 червня 1908 року і скерований у 6-й гусарський Клястицький Його Королівської Величності Великого Герцога Гессенського Ернста-Людвіга полк[4].
Військова діяльність
З 1909 року служить корнетом у 6-му гусарському Клястицькому Його Королівської Величності Великого Герцога Гессенського Ернста-Людвіга полку і 10 вересня 1912 року отримує звання поручик з вислугою з 15 червня 1912 року[5].
З вибухом Першої світової війни у званні поручик 6-го гусарського Клястицького Генерала Кульнєва полку неодноразово відзначається у битвах, за що отримує державні нагороди.
24 липня 1916 року як поручик 6-го гусарського Клястицького Генерала Кульнєва полку отримує звання штабс-ротмістр з вислугою з 19 липня 1915 року[6].
Станом на 7 грудня 1916 року зарахований по армійській кавалерії в резерв чинів при штабі Мінського військового округу[7].
Після Жовтневого перевороту 1917 року — в Добровольчій армії та у ЗСПР[8].
Останні роки життя
В еміграції у Франції. Помер у шпиталі Бусіко (фр. Hôpital Boucicaut) 28 травня 1944 року. Похований на цвинтарі Баньо (фр. Cimetière parisien de Bagneux) у Парижі[1].
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом (23 березня 1916 року затверджено нагородження командувачем 1-ї Армії за відзнаку в битвах з ворогом)[9];
- Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» (7 грудня 1916 року затверджено нагородження головнокомандувачем Північно-Західного фронту)[7].
Зазначення
Посилання
Джерела
Див. також
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.