Миха́йло (Станісла́в) Криче́вський (Кречо́вський) гербу власного (р. н. невід. — † 3 серпня 1649[4]) — військовий діяч, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказний гетьман українського козацтва.
| Михайло-Станіслав Кричевський | |
|---|---|
 | |
| Народився | невід. |
| Помер | 3 серпня 1649[1][2][3] Лоєв, Q117595123?, Речицький повіт, Російська імперія |
| Країна | Річ Посполита |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Титул | шляхтич |
| Військове звання | ротмістр, полковник |
| Рід | Кричевські |
 | |
Короткий життєпис
Народився в берестейській шляхетській католицькій родині Кричевських гербу власного. Родина мала руське походження, але полонізувалась на межі XVI—XVII ст.[5] Здобув добру освіту, крім польської, володів також німецькою, французькою та латинською мовами. Завдяки вмінням та знанням військової справи був улюбленцем коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. 1627 року під час польсько-шведської війни очолював хоругву.
Кар'єра
Може бути тим Кречовським — товаришем хоругви князя Захарія Четвертинського, — який був поранений у битвах проти повсталих козаків від травня до серпня 1638 року. Правдоподібно, брав участь у виборах короля Владислава IV. У жовтні 1643 року коронний гетьман Станіслав Конєцпольський призначив його полковником Чигиринського полку реєстрових козаків замість Яна Закшевського (Івана Закревського), усунутого через зловживання щодо підвладних.[5] Допомагав у 1644 році боротися з татарами в Охматівській битві. У 1647 році:
- взяв заарештованого Богдана Хмельницького на поруки і випустив його на волю. Став кумом сотника Чигиринського полку Б. Хмельницького.
- у жовтні брав участь у виправі Алєксандера Конєцпольського на татар.[5]
1648 року приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, потім потрапив у полон у Корсунській битві.[6] Прийняв православне віросповідання та ім'я Михайло (доти він був Станіславом). Брав участь у битві під Пилявцями, військовому поході в Галичину, облозі Замостя, у переможних боях проти загонів С. Лянцкоронського та Я. Вишневецького.
Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити напад Януша Радзивілла у 1649 року на Україну. Тяжко поранений у битві під Лоєвом з вояками литовського гетьмана Януша Радзивілла, Кричевський був узятий у полон, де помер (за версією Веслава Маєвського, незважаючи на допомогу лікарів[4]).
За даними історика Панаса Феденка:
- куля потрапила йому під праве око і застрягла у шиї, друга рана була у правому боці;
- домігся від козаків, щоб його залишили помирати у таборі, передчуваючи смерть, тут і був знайдений «радзивіллівцями»;
- Януш Радзивілл дав розпорядження:
- придворному художнику намалювати посмертний портрет М. Кричевського;
- насипати над «вождем непокірних козаків» найвищу серед загиблих під Лоєвом повстанців могилу і поставити хрест;
- був одруженим із Зоєю (відомостей про неї поки немає)[7].
У літературі
- головний герой історичного роману Панаса Феденка «Гетьманів кум»;
- персонаж роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем»;
- «Полковник Кричевський» — повість Андрія Чайковського.
Вшанування пам'яті
На честь Михайла Кричевського у Львові названо вулицю, а у Чигирині — провулок.
Див. також
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
