Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Крижані супутники — клас природних супутників, поверхня яких складається переважно з водяного льоду. Під поверхнею крижаних супутників може існувати океан, а всередині може бути силікатне чи металічне ядро. Вважається, що вони можуть складатися з льоду-2[en] або інших поліморфних модифікацій водяного льоду[1].
Крижані супутники зігріваються припливними силами. На деяких із них існує кріовулканізм (найбільш вивчений приклад — супутник Сатурна Енцелад). У Сонячній системі всі відомі супутники діаметром понад 450 км (крім Іо та Місяця) є крижаними. Крижаними також є багато карликових планет: Церера і Гаумеа покриті переважно водяним льодом, Плутон — азотним, а Макемаке та Ерида — метановим.
Усі відомі крижані супутники належать планетам-гігантам, орбіти яких у Сонячній системі лежать ззовні від снігової лінії. Крім того, крижані супутники не можуть формуватися у внутрішніх областях протосупутникового диска, температура в яких (на ранніх стадіях формування планети) занадто висока для конденсації льодів.
Вважається, що супутник Юпітера Європа за масою на 8 % складається з льоду і води (і на 92 % зі скельних порід)[2]. Два зовнішніх галілеєвих супутника, Ганімед і Каллісто, містять ще більший відсоток льоду, оскільки формувалися далі від гарячого прото-Юпітера.
Крижаний супутник Сатурна Титан схожий на Землю більше, ніж усі інші тіла Сонячної системи; на його поверхні є стабільні моря й озера з рідких вуглеводнів[3].
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
