Будівля Кременчуцького льотного коледжу (Олександрівське реальне училище)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кременчуцьке Олександрівське реальне училище — колишній освітній заклад у Кременчуці. Розташовувався на сучасній вулиці Коцюбинського. Зараз корпуси Кременчуцького льотного коледжу. Будівля є пам'яткою архітектури.
Олександрівське реальне училище було засноване в 1873 році. Воно було першим середнім навчальним закладом у місті.
Його відкриття стало можливим завдяки благодійності. Купець Смирнов заповів Кременчуку 35 тисяч рублів для поширення освіти. З цієї суми міська дума витратила близько 15 тисяч на придбання ділянки землі по Малій Міщанській вулиці (зараз вулиця Коцюбинського), а на решту було замовлено проєкт спеціального навчальної будівлі і службових будівель. Автор проєкту — цивільний інженер І. Брусніцкій, керував будівництвом на місці — міський архітектор А. Несвітскій.
Робота була завершена у 1878 році. Завдяки училищу Мала Міщанська отримує нову назву — Училищна. Училище давало практично-технічну освіту. Його випускники могли поступати тільки у вищі технічні навчальні заклади країни.
Загальна освіта в реальному училищі становило 4 класу, а у 5-у починалася спеціалізація за двома відділенням — основним та комерційним. Після завершення основного шестирічного курсу, учні сьомого додаткового класу розподілялися за трьома відділеннями: загальне, механічне й хімічне.
Жило училище за рахунок плати за навчання, дотації від міської думи (10 тисяч рублів на рік) і повітового земства (5 тисяч рублів) та державного бюджету (понад 300 тисяч рублів на рік).
На кінець XIX століття у реальному училищі навчалося близько 300 вихованців, очолював училище статський радник І. Дзюблевский-Дзюбенко. Почесним піклувальник, як правило, був міський голова.
У 1930 році в колишньому реальному училищі відкрився інститут соціального виховання (пізніше учительський). Напередодні війни в ньому навчалося близько 1000 студентів. Працювало понад 500 викладачів, у тому числі 2 професори і 2 доценти. Навчання здійснювалося на кількох факультетах: філологічному (українська та російська мова та література), французької, англійської мов, фізико-математичному. В інституті діяли кафедри фізики, математики, педагогіки, французької, німецької, англійської, української, російської мови та літератури, марксизму-ленінізму. Наукова бібліотека налічувала понад 65 000 книг.
Незадовго до війни поряд з навчальним закладом побудували гуртожиток
У 1941 р. у цьому приміщенні дислокувався військовий евакуаційний госпіталь № 1057.
У 1943 р. відступаючі німецькі нацисти спалили будівлю, і після війни учительський інститут відроджувати не стали.
У 1949-1952 рр. Київський військовий округ відбудовує зруйновану будівлю з максимальним збереженням зовнішнього вигляду.
З 1961 року Кременчуцьке льотне училище цивільної авіації, в якому готують пілотів і техніків для вертольотів цивільної авіації. У 1988 році поруч зі старим будинком побудували новий навчальний корпус. Для його будівництва довелося знести єдиний вцілілий на вулиці особняк — будинок князя Срібного.
З 1958 р. тут розміщується сформована у 1952 р. Кременчуцька військова авіаційна школа початкового навчання льотчиків (ВАШПНЛ)
у 1993 р. було реорганізоване у льотний коледж, котрий з липня 2003 р. увійшов до системи Національного авіаційного університету України.
З вересня 2019 року перейменовано на Кременчуцький льотний коледж Харківського національного університету внутрішніх справ у зв'язку з перепідпорядкуванням Харківському національному університету внутрішніх справ.
.jpg)
1. А.Н.Лушакова, Л.И.Евселевский. Улицами старого Кременчуга. Вид-во «Кременчук», 2001.
2. Акт технічного огляду історико-меморіального будинку Кременчуцького льотного училища від 10.09.1981.
3. Обязательство № 16 по охране памятника «Здание бывшего реального училища, в котором учился украинский советский писатель А.В.Головко». 25.10.1982.
4. Ляхова Ж. Андрій Головко в Кременчуці. // «Кременчуцька зоря» № 144 від 02.12.1972. – с. 4.
5. Український радянський енциклопедичний словник. К., 1986. – т.1, с. 423.
6. Андрій Васильович Головко // Вікіпедія .
7. Лушакова А.М.Стаття «Приміщення реального училища, в якому в 1908-1914 рр. навчався А.В.Головко, в 1934-1935 – В.О.Сухомлинський, розміщувався військовий евакогоспіталь № 1057» для Зводу пам’яток культури України (рукопис). 2014.
8. У Кременчуці відкрили меморіальну дошку льотчикам-космонавтам. 14 апреля 2010. http://poltava.ua-katalog.info/news/2010-04-14-61243.html
9. Моргулевський Володимир. Конкурсна робота літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста» (рукопис). 2014.
10. Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 25.02.2020 № 1062.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.