Крейсери-вертольотоносці типу «Андреа Доріа»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Доріа (значення).

«Андреа Доріа» (італ. Classe Andrea Doria)  — крейсери-вертольотоносці військово-морських сил Італії 1960-1990-х років.

Крейсери-вертольотоносці типу «Андреа Доріа»
Служба
Тип/клас	крейсер-вертольотоносець
Держава прапора	Італія
Належність	Військово-морські сили Італії
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	6 000 тонн (стандартне) 6 500 тонн (повне)
Довжина	149,3 м
Ширина	17,2 м
Осадка	4,9 м
Технічні дані
Рухова установка	4 котли «Foster & Wheleer» 2 парові турбіни
Гвинти	2
Потужність	60 000 к.с.
Швидкість	31 вузол
Автономність плавання	6 000 миль на 15 вузлах
Екіпаж	500 чоловік (48 офіцерів)
Озброєння
Артилерія	8 x 76-мм гармат 76mm OTO Melara
Торпедно-мінне озброєння	6 x 324-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння	1 × 2 ПУ ЗРК RIM-2 Terrier з 1980 року: 1 × 2 ПУ ЗРК RIM-66
Авіація	2 вертольоти SH-3 Sea King або 4 вертольоти Agusta-Bell 212

Представники

Назва	Номер	Верф	Закладений	Спущений на воду	Вступив у стрій	Доля
Андреа Доріа Andrea Doria	C 553	CNR, Riva Trigoso	11 травня 1958 року	27 лютого 1963 року	23 лютого 1964 року	знятий з озброєння 19 липня 1991 року
Кайо Дуіліо Caio Duilio	C 554	Castellammare	16 травня 1958 року	22 грудня 1962 року	30 листопада 1964 року	знятий з озброєння 30 вересня 1992 року
Енріко Дандоло Enrico Dandolo	C 555	будівництво скасоване

Історія створення

Крейсери-вертольотоносці типу «Андреа Доріа» були першими італійськими повоєнними великими кораблями. вони призначались для протичовнової оборони оперативних груп та конвоїв. ВМС Італії планував побудувати 3 кораблі, але будівництво третього було скасоване на користь більшого корабля «Вітторіо Венето».

Конструкція

Корпус

Крейсери «Андреа Доріа» розроблялись на базі ескадрених міноносців типу «Імпавідо». У кораблів була збільшена ширина корпуса, що дозволило розмістити ангар розмірами 30 x 16 м та польотну палубу в кормовій частині корабля.

Силова установка складалась з 4 котлів «Foster & Wheleer» та 2 парових турбін потужністю 60 000 к.с., що забезпечувало швидкість у 31 вузол.

Озброєння

Крейсери «Андреа Доріа» були озброєні вісьмома 76-мм гарматами 76mm OTO Melara та шістьма 324-мм торпедними апаратами «Mk 32 SVTT». Протиповітряну оборону забезпечували 2 ЗКР RIM-2 Terrier, які у 1980 році були замінені на ЗРК RIM-66/67 Standard. Для управління бойовими системами корабля була встановлена автоматизована система SADOC.

Радіоелектронне обладнання складалось з радарів SPS-12 та SPS-39A для контролю за повітряним простором, радара SPQ-2 для контролю за морськими цілями, а також сонара SQS-39. Управління вогнем здійснювала система італійської розробки «NA-9 Orion» з радаром RTN-10X.

На кораблях розміщувались 2 вертольоти SH-3 Sea King або 4 вертольоти Agusta-Bell 212.

Література

• Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1947 - 1995. Annapolis: Naval Institute Press. p. 105. ISBN 1557501327.
• Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А.Е.Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крейсери-вертольотоносці типу «Андреа Доріа»
• Крейсери-пертольотоносці типу «Андреа Доріа» [Архівовано 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] (італ.)