Красничин

Красничин^[2][3] (або Кросничин^[2], Краснічин, пол. Kraśniczyn) — село в Польщі, у гміні Красничин Красноставського повіту Люблінського воєводства. Населення — 407 осіб (2011^[1]).

Село Красничин пол. Kraśniczyn Ринкова площа у Красничині Герб Координати 50°56′00″ пн. ш. 23°22′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Красноставський повіт Гміна Красничин Населення 407 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 22-310 Автомобільний код LKS (Красничин) SIMC 0104604 GeoNames 767627 OSM r6869055 ·R Офіційний сайт krasniczyn.lubelskie.pl Красничин Красничин (Польща) Красничин Красничин (Люблінське воєводство)  Красничин у Вікісховищі

Історія

1580 року вперше згадується православна церква в селі^[2].

У 1840—1857 роках у селі зведено муровану греко-католицьку церкву^[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які здебільшого розмовляли українською мовою^[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 623 вірянина^[3]. 1900 року поблизу церкви побудовано дзвіницю^[3].

У 1938 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перевела місцеву українську церкву на римо-католицтво^[3][2]. Під час Другої світової війни ненадовго в церкві було відновлено український обряд^[3].

У 1943 році в Красничині і сусідньому селі Чайки проживало 2390 українців (29,2 % жителів)^[3]. У 1944 році, вже за радянської окупації, у селі було відкрито українську школу^[5].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	201	42	137	22
Жінки	206	28	115	63
Разом	407	70	252	85

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красничин

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
3. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 353. (пол.)
4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
5. Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 125.
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.