Кравчук Петро Костянтинович

Петро́ Костянти́нович Кравчу́к (11 липня 1962, село Підріжжя, Ковельський район, Волинська область — 3 серпня 2022)^[1] — український політик. Народний депутат України 5-го та 6-го скликань. Голова Державної служби автомобільних доріг України (з 9 січня до 21 серпня 2008). Колишній заступник міністра транспорту та зв'язку України — директор Державної адміністрації автомобільного транспорту. Член партії ВО «Батьківщина».

Петро Костянтинович Кравчук
Петро Костянтинович Кравчук
Голова Державної служби автомобільних доріг України
9 січня 2008 — 21 серпня 2008
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Народився	11 липня 1962(1962-07-11) Підріжжя, Ковельський район, Волинська область
Помер	3 серпня 2022(2022-08-03) (60 років)
Відомий як	політик, механізатор
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Політична партія	Батьківщина

Народний депутат України
5-го скликання
Українська соціал-демократична партія (БЮТ)	25 травня 2006	—	12 червня 2007
6-го скликання
Українська соціал-демократична партія (БЮТ)	23 листопада 2007	—	23 травня 2008

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кравчук.

Освіта

У 1991 році закінчив Львівський політехнічний інститут за напрямом «Автомобілі і автомобільне господарство», інженер-механік.

Кар'єра

• З 1979 — тракторист колгоспу «Волинь» (Ковельський район, Волинська область).
• З 1983 — водій колгоспу «Північний» (Миркайський район, Курганська область, Росія).
• 1986–1988 — служба в Збройних силах, військова частина 42198 (місто Луцьк).
• З 1988 — водій Луцького завокзального госпрозрахункового ринку.
• З 1992 — заступник директора МП «Магірус».
• 1994 — генеральний директор українсько-німецького СП «КЛВ».
• З 2001 — генеральний директор українсько-німецького СП «Волинь-Транс».
• 2005–2006 — директор ООО «Мінмат Ревербері» (місто Луцьк).

Партійність

Був членом та головою Волинської обласної організації ХДПУ. Колишній член та голова Волинської обласної організації Української соціал-демократичної партії (2001–2011). 23 грудня 2011 року вийшов з УСДП та вступив до партії ВО «Батьківщина» через незгоду зі зміною керівництва партії.

Родина

Українець. Мати Марія Федорівна. Дружина Ольга Михайлівна — домогосподарка. Сини Віктор, Олександр, Павло, Володимир, Рувим.

Парламентська діяльність

Березень 1998 — кандидат в народні депутати України від ХДПУ, № 26 в списку. На час виборів: генеральний директор спільного українсько-німецького підприємства «КЛВ» (Волинська область, село Рованці), член ХДПУ.

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України по виборчому округу № 21 Волинської області, самовисування. «За» 10.36 %, 2 місце з 10 претендентів. На час виборів: генеральний директор українсько-німецького підприємства «Волиньтранс», член Української соціал-демократичної партії.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 83 в списку. На час виборів: генеральний директор СП «Волинь-Транс», член Української соціал-демократичної партії. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 23 травня 2008 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 68 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член Української соціал-демократичної партії. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з грудня 2007). Склав депутатські повноваження 23 травня 2008.

Примітки

1. Помер волинянин Петро Кравчук: двічі нардеп, екскерівник Укравтодору. Волинські новини. 3 серпня 2022. Архів оригіналу за 3 серпня 2022. Процитовано 13 вересня 2024.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
• Верховна Рада України 5-го скликання^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Верховна Рада України 6-го скликання