Кочет

Ко́чет (від прасл. *kočetъ — «півень») — елемент гребного судна, пристосування для прикріплення весла^[1][2][3]. Як правило, встановлюється на планширі судна (човна) або на виносному кронштейні.

Кочет Y-подібного типу.

Кочет із пружинним замком на виносному кронштейні для спортивного веслування

Кочет венеційської гондоли (forcola)

Існують кілька типів кочетів: два вертикальні штирі, між якими поміщається веретено весла, один штир зі шкіряним ремінцем чи мотузяною петлею^[4][5], металеве кільце, Y- чи U-подібна форма. Кочет може виконуватися як з дерева, так і з металу^[6], останнім часом поширені кочети зі сплавів, стійких до корозії.

Інше

Кочет — дерев'яний кілок, штир, закріплений на гряділі колісного плуга, який вставляється в кільце-каблучку колішні (передка), забезпечуючи їх рухоме з'єднання^[2].

Примітки

1. Кочет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Кочет // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
4. Весло — самый простой движитель. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
5. Гуж // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
6. Nautisk Uppslagsbok Bengt O Hult (Шведский словарь морских терминов).

Посилання

• Уключины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Уключина^{[недоступне посилання з липня 2019]} Словарь морских терминов и определений
• Уключина [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.] А.Лопарев, Д. Лопарев. Военно-морской исторический справочник.
• Dollen. Історія кочета на сайті Німецької федерації академічного веслування (нім.)