Косян Василь Хомич

Василь Хомич Ко́сян (12 січня 1913, Головківка — 25 липня 2005, Київ) — український літературознавець, кандидат філологічних наук з 1963 року; член Спілки журналістів України з 1964 року.

Косян Василь Хомич
Народився	30 грудня 1912 (12 січня 1913) Головківка, Головківська волость, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	25 липня 2005(2005-07-25) (92 роки) Київ, Україна
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  Україна
Діяльність	літературознавець
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1937)
Заклад	Національний музей Тараса Шевченка Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка Головна редакція УРЕ
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук (1963)
Членство	Національна спілка журналістів України
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 30 грудня 1912 [12 січня 1913](19130112) року в селі Головківці (нині Черкаський район Черкаської області, Україна). 1937 року закінчив Київський університет.

Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у стрілецьких і повітрянодесантних підрозділах. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (23 грудня 1944), орденом Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)^[1].

Працював у Києві. Протягом 1948—1962 років — науковий співробітник, завідувач відділу Державного музею Тараса Шевченка. Член КПРС з 1962 року^[2]. У 1962—1966 роках обіймав посаду директора Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка. 1963 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Поетична творчість Тараса Григоровича Шевченка після заслання (1857—1861 роки)»^[3]. У 1966—1973 роках — старший науковий редактор Української радянської енциклопедії. Помер у Києві 25 липня 2005 року.

Наукова діяльність

Автор:

• досліджень: «Антирелігійна поема Тараса Шевченка „Марія“» (1960), «Шев­ченко і сучасність» (1964);
• книг: «Червона зірка» (1977), «В боях кувалась перемога» (1980), «Людина працею велична» (1989), «Тарас Шевчен­ко» (1991);
• низки статей про українських радянських письменників в Українській радянській та Українській літературній енциклопедіях.

Як упорядник брав участь у підготовці книжок:

• «Біографія Тараса Шевченка за спогадами сучасників» (1958);
• збірника вислов­лювань про Тараса Шевченка «Ве­ликий Кобзар у пам'яті народній» (1961, разом із Дмитром Красиць­ким);
• «Тарас Шев­ченко в художній літературі» (1964, разом із Н. С. Ткаченко).

У 1964 році уклав путівник «Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві», брав участь у складанні аналогічного видання «Шляхами великого Кобзаря». Опублікував матеріали про діяльність київських музеїв Шевченка тощо. Написав низку шев­ченкознавчих статей, зокрема:

• «Бог­дан Хмельницький та місця його діяльності в малюнках Тараса Шевченка» // «Дніпро», 1954, № 3;
• «Нове про Шевченка» // «Літературна газета». 1956. 15 листопада;
• «Шев­ченко в Почаеве» // «Советская Украина», 1958, № 4;
• «Эпос революционного подвига» // «Советская Украина», 1961, № 5;
• «Сатира Тараса Шевченка останніх років» // «Жовтень», 1961, № 4;
• «Поема Тараса Шевченка „Юродивий“» // «Питання шевченкознав­ства», 1962, випуск 3;
• «Шевченко про Котляревського» // «Зоря Полтавщини», 1963, 12 листопада.

У низці публікацій запропонував мистецтвознавчий аналіз окремих малюнків Тараса Шевченка, проаналізував його поеми «Неофіти», «Юродивий», «Марія», сатиру в поезії останніх років. Уперше опублікував два документи з Тернопільського обласного архіву про перебування Тараса Шевченка в Почаєві^[3].

У періодичній пресі публікував відгуки на нові шевченкознавчі дослідження, зокрема на книги «Життя і діяльність Тараса Шевченка» Дмитра Косарика (1955), «Історичне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка» Михайла Марченка (1957), «Літопис життя і творчості Тараса Шевченка» Василя Анісова та Єлизавети Середи (1959), «Тарас Григорович Шевченко. Біографія» (1960), «Заповіт. Мовами народів світу» (1960) та інші^[3].

Розробив проєкт експозицій музеїв Тараса Шевченка в Торонто (відкрито у 1951 році) та Форт-Шевченко (1954).

Примітки

1. Косян Василий Фомич / Память народа. (рос.)
2. Шевченківський словник, 1976, с. 322, Т. 1.
3. Шевченківська енциклопедія, 2013, с. 538, Т. 3.

Література

• Косян Василь Хомич // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 322;
• Ольга Цурканюк. Косян Василь Хомич // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 538.;
• В. В. Косян, О. В. Карпенко. Косян Василь Хомич // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.