Костобоки

Костобоки (лат. Costoboci, Costobocae, Castabocae, Coisstoboci; грец. Κοστωβῶκοι, Κοστουβῶκοι, Κοιστοβῶκοι) — стародавнє плем'я, що мешкало згідно з античними авторами в Дністер-Карпатському регіоні.

Костобоки
Ареал	Україна, Румунія
Раса	Європеоїдна
Близькі до	карпи, фракійці, слов'яни, сармати, кельти
Релігія	Язичництво
Згас	по III ст. н. е.

Костобоки на мапі кордонів Римської імперії

Костобоків археологи отожнюють з липицькою культурою^[1].

У 179 році нашої ери костобоки увірвалися в межі римської провінції Дакія і перейшли увесь Балканський півострів. Деякі дослідники (Зеус, Томашек, Премерштейн, Василе Пирван, Йорга, Руссу, Бікір й інші) відносять цей народ до фракійців, а інші (Павло Шафарик, Любор Нідерле, Карлічек, Неєдлий, Кудрявцев) — до слов'ян, треті — до кельтів, четверті — до сарматів.

Пліній Старший згадував сарматське плем'я «Cotobacchi», котре жило в пониззі річки Дон. У 170-х рр. костобоки в союзі з маркоманами і квадами напали на Римську імперію, переправилися через Дунай і спустошили Мезію, Фракію, Македонію та в Ахаю. Трохи пізніше вандали атакували землі костобоків. Частині костобоків вдалося мігрувати на територію сусіднього племені карпів.