Костел Святого Миколая (Київ, 1799)

Костел Святого Миколая^{[К 1]} — римо-католицький храм у Києві, збудований у 1799 році^[2] (згідно з Закревським — 1800 року^[3]) та знищений пожежею 1817 року^[4]. Знаходився на місці нинішньої Печерської площі^[5][6] або біля початку вулиці Князів Острозьких^[1].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Костел Святого Миколая.

Костел Святого Миколая
Розташування костелу Св. Миколая (у жовтому колі), фрагмент мапи 1803 р.
50°25′55″ пн. ш. 30°32′29″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Київ
Засновник	римо-католицька громада Києва
Кінець будівництва	1799 (1800?)
Зруйновано	1817
Відбудовано	не відбудовувався
Належність	РКЦ
Адреса	знаходився на Печерській площі, на місці ринку
Костел Святого Миколая (Київ, 1799) (Київ)

Історія храму

Після виселення поляків з Києва у 1660 році в місті довгий час не було католицьких храмів, лише після розподілу Польщі у 1797 році і приєднання до Російської імперії частини Правобережної України в Києві та околицях почали знову оселятися поляки^[7][8][9]. Тоді могильовський єпископ С. Сестренцевич почав клопотання про влаштування у Києві католицького храму^[7][2]. 19 квітня 1799 року імператор Павло I, який толерантно ставився до католицизму, дозволив будівництво костелу у Печерській частині Києва^[2], на так званому Новому Базарі (сучасна Печерська площа)^[7][9][10]. До служіння у цьому римо-католицькому костелі були призначені 20 священників уніатів і домініканців з Чорнобиля^[5], проте поляки не дозволили служіння уніатам^[6][11][10].

Про вигляд костелу Святого Миколая відомостей майже не лишилося^[5]. Відомо, що це була проста дерев'яна споруда, прямокутна у плані, вкрита двосхилим дахом, без декорування та взагалі без жодної риси культової споруди^[1][9]. За архівними даними першим пріором костелу став священик на прізвище Сілич (Silicz), наступним — Гулицький (Hulicki), останнім — Головня (Hołownia)^[11]. При костелі влаштували школу та колегію для хлопчиків^[11].

1817 року костел згорів разом з Печерським гостиним двором і того ж року розпочалося спорудження собору Святого Олександра у Старому місті^[6][9]. Втім, архітектор Кароль Іваницький у своєму дослідженні католицьких культових споруд Києва зазначає, що костел на Печерську існував трохи довше і був знищений пожежею 1843 року^[5][12][9]. Імовірно, що постраждалий у пожежі 1817 року дерев'яний храм тимчасово відбудували для відправляння богослужінь, адже освячення нового мурованого собору Святого Олександра відбулося лише у 1842 році, після чого старий костел на Печерську став непотрібним і після чергової пожежі його не відновлювали^[5].

Коментарі

1. Кароль Іваницький зазначає, що костел був присвячений Пресвятій Діві Марії та апостолам Петру і Павлу^[1]

Примітки

1. Iwanicki, 1931, с. 53.
2. Iwanicki, 1931, с. 50.
3. Закревский, 1868 та с275.
4. Закревский, 1868, с. 275.
5. Горбик, 2004, с. 94.
6. Закревский, 1868, с. 455.
7. Горбик, 2004, с. 93.
8. Закревский, 1868, с. 454.
9. Мокроусова, 2020, с. 76.
10. Браславець, 2001, с. 51.
11. Iwanicki, 1931, с. 52.
12. Iwanicki, 1931, с. 54.

Джерела

• Браславець О. Київ католицький. Київ православний: путівник. — К. : Кайрос, 2001. — ISBN 966-7562-05-0.
• Горбик О. О. Римо-католицький костьоли Києва та Київщини. — К. : Техніка, 2004. — 128 с. — (Національні святині України) — 2100 прим. — ISBN 966-575-047-Х.
• Мокроусова О. Г. Старий Печерськ: «Арсенал» і довкілля. — К. : Либідь, 2020. — 88 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0799-6.
• Karol Iwanicki. Kościoły i kaplice w Kijowie. — Warszawa : Drukarnia Samorz. Instytutu Wydawniczego w Warszawie, 1931. — 88 с.
• Закревский Н. Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 1. — 455 с. (рос. дореф.)
• Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія.— 2000.