Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексій Коротнєв | |
---|---|
Народився | 15 (27) лютого 1854 Москва, Російська імперія |
Помер | 27 червня 1915 (61 рік) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Поховання | Перший Християнський цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | зоолог, гістолог, біолог, морський біолог, гельмінтолог, паразитолог, cnidariologist |
Alma mater | Імператорський Московський університет |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира[1] |
Посада | професор Київського університету |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Науковий керівник | Богданов Анатолій Петрович |
Нагороди |
Олексі́й Олексі́йович Коротнєв (нар. 15 (27) лютого 1854, Москва, Російська імперія — пом. 27 (15) червня 1915, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський і український зоолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук — з 1903.
Закінчив Московський університет 1876 року — фізико-математичний факультет. 1881 року захистив докторську дисертацію.
З 1887 року — професор Київського університету, завідував кафедрою зоології з порівняльною анатомією. Читав курс на кафедрі до 1910 року. Створив кафедральну програму, котра охоплювала велику кількість живих істот.
Свого часу з його працями ознайомлювався Чарлз Дарвін. Здійснив подорожі на острови Індійського (зокрема, острів Ява) та Тихого океанів — у 1885 та 1890—1891 роках. В 1886 році організував російську біологічну станцію на узбережжі Середземного моря, у Вільфранші.
Разом із хранителем Зоологічного музею Київського університету Юлієм Семенкевичем побував в науковій експедиції на Шпіцбергені; під час досліджень вони зібрали великі ботанічну та зоологічну колекції.
У 1900—1902 роках вивчав фауну озера Байкал. Протягом 1900—1901 років разом з В. П. Гаряєвим і Ю. Н. Семенкевичем робили берегові дослідження та брали проби з неглибоких місць. Вивчали острів Ольхон, Мале Море, Баргузинську[ru] та Чивиркуйську затоки[ru], умови проживання байкальської нерпи. 1902 року експедиція отримала ґрунтовнішу матеріальну базу, почали проводити глибинні обстеження, за сезон досліджень було зібрано близько 300 видів бокоплавів (гаммарид).
Зібраний матеріал з байкальської експедиції за короткий відтинок часу був опрацьований вченими Російської імперії та з-за кордону та вийшов друком в ряді видань, зокрема, у юбілейному збірнику «Фауна Байкалу» — до 50-річчя Східно-Сибірського відділу Імператорського російського географічного товариства.
Його праці присвячені дослідженням зародкового розвитку та мікроскопічної будови кишковопорожнинних, червів, комах, моховаток, покривників. 1905 року в часі заворушень та розігнання Київського університету перебував під наглядом царської охранки за підтримку соціал-демократичних організацій.
Збереглося 7 листів Коротнєва до Антона Чехова, з яким він товаришував ще з часів навчання у Московському університеті, в одному з них він в 1901 році описує моральну атмосферу в універистеті як «беззмінно гнітючу».
Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Коротнєва відсутні.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.