Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Корнеліс де Ягер (нід. Cornelis de Jager; 29 квітня 1921 — 27 травня 2021) — голландський астроном, член Нідерландської королівської АН (1969).
Корнеліс де Ягер | |
---|---|
нід. Cornelis de Jager | |
Народився | 29 квітня 1921[1] Ден-Бург, Тесел, Північна Голландія, Нідерланди[2] |
Помер | 27 травня 2021[3] (100 років) Ден-Бург, Тесел, Північна Голландія, Нідерланди[2] |
Країна | Нідерланди[4] |
Діяльність | астроном, астрофізик, фізик, викладач університету |
Галузь | астрофізика і астрономія[5] |
Alma mater | Утрехтський університет (1952)[6] |
Науковий керівник | Марсел Міннарт[7] |
Відомі учні | Camiel de Loored[6] |
Знання мов | нідерландська[8][5] і англійська[5] |
Заклад | Утрехтський університет |
Членство | Леопольдина, Нідерландська королівська академія наук[9], Індійська національна академія наук, Європейська академія[10], Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd і МАС |
Нагороди | |
Сайт | cdejager.com |
Родився в Текселі. У 1945 році закінчив Утрехтський університет, з яким пов'язана вся його подальша діяльність: у 1946 році викладав тут теоретичну фізику, упродовж 1957—1960 років — астрофізику, з 1960 року — професор астрофізики; з 1946 року працює в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 року — директор); в 1965 році очолив також лабораторію космічних досліджень.
Основні наукові роботи відносяться до фізики Сонця і зірок. Розробляв деякі питання теорії утворення фраунгоферових ліній, розвинув методику інтерпретації спостережуваних профілів ліній. Побудував модель атмосфери Сонця. Спільно з Л. Невеном розрахував одну з ранніх серій моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світимостей. В останні роки велику увагу приділяє космічним дослідженням. Сконструював ряд приладів для ультрафіолетової спектроскопії Сонця і для спостережень Сонця та інших космічних об'єктів у рентгенівському діапазоні з борту штучних супутників Землі. На підставі спостережень у радіо- та рентгенівському діапазонах досліджував процеси, що призводять до утворення сонячних спалахів.
Автор монографій «Будова і динаміка атмосфери Сонця» (1959) та «Зірки найбільшою світності» (1980).
Головний редактор міжнародних журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).
Генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу (1970—1973), президент КОСПАР (1972—1978 і 1982—1986), президент Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).
Премія імені П. Ж. С. Жансен Французького астрономічного товариства (1984).
На його честь названо астероїд 3798 де Яґер[11].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.