Корейський інститут аерокосмічних досліджень (англ. Korea Aerospace Research Institute, KARI) — агентство з дослідження космосу та аеронавтики Республіки Корея. Засновано 1989 року. Основний інститут Південної Кореї в галузі освоєння космосу. Головні лабораторії розташовані в місті Теджон. Основною метою на поточному етапі є розроблення та вдосконалення ракети-носія KSLV. До вступу Південної Кореї 1992 року в Інститут перспективної техніки (англ. Institute for Advanced Engineering, IAE), зосереджувався переважно на аерокосмічних технологіях.

Коротка інформація Корейський інститут аерокосмічних досліджень, Абревіатура ...
Корейський інститут аерокосмічних досліджень
кор. 재단법인 한국항공우주연구원
Thumb
АбревіатураKARI(англ.), 항우연(кор.)[1]
Типнауково-дослідний інститут
космічне агентство[d]
Засновано10 жовтня 1989[2]
Країна Південна Корея
Штаб-квартираDaejeond (36°22′9.7968001000026″ пн. ш. 127°21′50.490000099993″ сх. д.)
ЧленствоInter-Agency Space Debris Coordination Committeed[3]
KESLI Consortiumd[4]
Вебсайт: kari.re.kr/kor.do

Thumb

CMNS: Корейський інститут аерокосмічних досліджень у Вікісховищі
Закрити

Діяльність

Відіграє важливу роль у галузі. Інститут є власністю держави, із цим пов'язаний його особливий статус. Від 1999 року співпрацює в дослідженнях космосу з Корейською аерокосмічною корпорацією (KAI), яка займається цивільним та військовим авіа- та ракетобудуванням, розробкою та створенням супутників. Спочатку розробки в космічній галузі були відповіддю на аналогічні в КНДР і проходили за технічної підтримки США. 2004 року підписано угоду про співпрацю також і з російською стороною. Дослідницькі лабораторії розташовані в місті Теджон, а саме в спеціалізованому науковому містечку Тедок. Основний замовник проєктів — держава. Одним із проєктів є розробка засобів виведення супутників на навколоземну орбіту — ракет-носіїв. Інститут обслуговує перший космодром Південної Кореї. Також можна відзначити проєкт створення супутника Аріран-1, а також розробки ракет-носіїв KSLV-I та KSLV-II. 3 вересня 2016 року на ВЕФ-2016 у Владивостоці Держкорпорація «РОСКОСМОС» та Корейський інститут аерокосмічних досліджень підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо активізації двосторонньої співпраці у космічній сфері[5].

Ракети-носії

KSLV-I або проєкт Наро — завершений проєкт інституту зі створення та вдосконалення двоступеневої ракети-носія. Перший ступінь російський (на базі ракети «Ангара»), другий — південнокорейський. Перший пуск відбувся 2009 року, другий — 2010 року. Обидва запуски виявилися невдалими. Третій запуск ракети-носія «KSLV-1», намічений на осінь 2012 року[6], було перенесено і він відбувся 30 січня 2013 року, що дало можливість КНДР випередити Південну Корею і стати 12 грудня 2012 року 10-ою космічною державою. Це був останній запуск у рамках проєкту KSLV-I.

KSLV-II — перспективний проєкт створення наступної в сімействі ракети-носія, що має три ступені національної розробки. 21 червня 2022 року здійснено успішний пуск ракети-носія.

Космодром

Для запуску власних ракет-носіїв у країні на 2009 рік споруджено космодром «Космічний центр Наро», розташований на острові Венародо в провінції Чолла-Намдо на південному заході Корейського півострова.

Пілотована космонавтика

Південна Корея розпочала разову національну програму «Корейський астронавт». За програмою підготовлено двох корейських астронавтів і 8 квітня 2008 року Ї Со-йон вирушила на російському кораблі «Союз ТМА-12» на Міжнародну космічну станцію. За наявними відомостями, програма обійшлася країні в 20 млн доларів[7].

Неодноразово[коли?] заявлялося[ким?], Що в перспективі країна має намір організувати власними силами національну пілотовану космонавтику, для чого передбачається створити центр підготовки астронавтів і розробити після KSLV-II потужнішу ракету-носій.

Аерокосмічні дослідження

За підтримки інституту розроблено супутники Аріран, COMS та STSAT. Також в інституті ведуться розробки безпілотних літальних апаратів, багатоцільових гелікоптерів та висотних дирижаблів.

Місячна програма

У співпраці з НАСА від 2016 року інститут розробляє власну місячну програму. В рамках першої фази сконструйовно демонстраційну автоматичну станцію Данурі[en] для дослідження Місяця з місячної орбіти. Станцію запущено з космодрому Канаверал 5 серпня 2022 року за допомогою ракети-носія Falcon 9 компанії SpaceX. Для економії палива зонд летів величезною дугою через точку Лагранжа L1. 28 листопада 2022 року Данурі передала знімки Землі та Місяця, зроблені в період від 15 вересня до 15 жовтня. 16 грудня (17 грудня за сеульським часом) станція виконала перше з п'яти увімкнень двигунів і вийшла на еліптичну навколомісячну орбіту (109 км x 8920 км)[8]. Процес виходу на колову орбіту мав завершитись 29 грудня. Наступні включення двигунів мали відбутися 21, 23, 26 і 28 грудня[уточнити].

Зв'язок з KPLO підтримується з використанням мережі далекого космічного зв'язку NASA (а на етапі перельоту — і європейських центрів космічного зв'язку), а також власної станції KARI з 35-метровою антеною.

У вересні 2023 року KARI опублікував серію знімків Данурі, що демонструють місця посадки експедицій Аполлон-11 і Аполлон-17[9].

Примітки

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.