Копштейн Арон Йосипович

|Примітки=

Арон Йосипович Копштейн
Народився	5 (18) березня 1915(1915-03-18) Очаків, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	4 березня 1940(1940-03-04) (24 роки) Суоярві, Фінляндія ·загиблий у бою
Громадянство	СРСР
Національність	український єврей
Діяльність	письменник
Мова творів	українська
Жанр	вірш, стаття

Аро́н Йо́сипович Копште́йн (* 5 (18) березня 1915(19150318), м. Очаків, тепер Миколаївської області —† 4 березня 1940, Суоярві) — український радянський україномовний поет та журналіст єврейського походження.

Життєпис

Народився в єврейській родині шкільного вчителя в м. Очакові (нині Миколаївська обл.). У 5-тирічному віці залишився сиротою, став вихованцем дитбудинку, спочатку херсонського, а потім в Будах поблизу Харкова.

З підліткових років Арон Копштейн розпочав «доросле» життя: закінчив ремісниче училище, працював на заводі ім. Петровського: — учнем токаря, після того гартівником у ремонтно-інструментальному цеху, співробітничав як робкор із заводською багатотиражкою, входив до складу заводської літературної філії «Молодняка».

Творчість

Тоді ж, в Херсоні, він починає писати, захоплюється поезією, бере участь підготовці й створенні рукописного часопису «Горн», друкує вірші у заводській газеті.

У 1930 приїжджає до Харкова й привозить із собою низку поезій. Він мріє про літературну діяльність, про поетичне життя, про творчість і повну самовіддачу в творчості. На початку 30-их років його вірші починають з'являтися у пресі, в часописах. На юного поета звертають увагу помітні у той час письменники — І. Кулик, П. Усенко, Л. Первомайський, С. Крижанівський.

1931 року, коли А. Копштейну було шістнадцять, він переїжджає до столиці України. У Харкові юний поет активно включається у літературний процес.

Перша книжка поезій «Хочемо, прагнемо, можемо» вийшла у 1933 році.

Член СП СРСР з 1934 року.

У 1937 році призваний в армію. Служив у танковому дивізіоні на Далекому Сході.

Восени 1939 року вступив до Літературного інституту імені О. М. Горького одночасно із відомими потім С. Наровчатовим, М. Луконіним, Є. Долматовським.

У 1940, навчаючись на першому курсі, він, як і багато інших студентів, пішов у складі комсомольського лижного батальйону добровольцем на фінський фронт.

Загинув 4 березня 1940 року в районі Суоярві Петрозаводського напрямку, рятуючи пораненого друга, поета Миколу Отраду. Обидва були вбиті.

Твори

• «Хочемо, прагнемо, можемо» (1933)
• «Розмова» (1934)
• «Зростання» (1935)
• «Вулиця Щорса» (1936)
• «Джерело» (1937)
• «Держава сонця» (1938)
• «Радостный берег» (1939, у російському перекладі)
• «Синє море» (1941)
• «Вибрані твори» (1941)
• «Поезії» (1955, 1966)

Також перекладав твори поетів Грузії, Білорусі, та з єврейської мови на українську.

Джерела

• Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.

Посилання

• Страница А. И. Копштейна на сайте «Николаев литературный» [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Видатні постаті Херсонщини Копштейн Арон Йосипович [Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Обласна державна бібліотека для дітей. Арон Копштейн [Архівовано 7 січня 2010 у Wayback Machine.]