Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Стефан Емануїлович Кон-Фоссен | |
---|---|
Stefan Cohn-Vossen | |
Народився | 28 травня 1902 Вроцлав (Бреслау), Німецька імперія |
Помер | 25 червня 1936 (34 роки) Москва, РРФСР, СРСР ·інфекційне захворювання |
Поховання | кремація[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | математик |
Alma mater | Вроцлавський університет |
Галузь | Геометрія |
Заклад | Кельнський університет, Санкт-Петербурзький державний університет |
Науковий керівник | Adolf Kneserd |
Відомий завдяки: | Співавтор книги «Наочна геометрія» |
Діти | Richard Cohn-Vossend |
Особ. сторінка | mi.uni-koeln.de/home-institut/Alle/Personen/HistorischesZumInstitut/Person.en.html&COHN-VOSSEN,Stefan |
Кон-Фоссен Стефан Емануїлович у Вікісховищі |
Кон-Фоссен Стефан Емануїлович (нім. Stefan Cohn-Vossen; 28 травня 1902, Бреслау,Німецька імперія — 25 липня 1936 Москва, СРСР) — німецький та радянський геометр.
Народився 28-го травня 1902 року в німецькому місті Бреслау (зараз Вроцлав у Польщі).
У 1924 році захистив кандидатську дисертацію в університеті Бреслау.У 1930 році став професором Кельнського університету.
Втратив роботу 1933 році як єврей у результаті нацистських переслідувань. Спочатку переїхав у Швейцарію, у 1934 році працював учителем у Цюриху.
У цьому ж році емігрував у СРСР, де працював як вчений фахівець Математичного інституту Академії наук СРСР і професор Ленінградського університету.
Кон-Фоссен є одним із засновників так званої диференціальної геометрії в цілому.
У роботах Кон-Фоссена є два основних напрямки: у перші роки своєї наукової роботи (1926—1929 рр.) він займався питаннями згинання поверхонь, потім, після деякої перерви в роботі, він звертається до питань внутрішньої геометрії поверхонь, а саме, до дослідження повної кривини і геодезичних на відкритих поверхнях.
Цей напрямок досліджень було покладено теоремою Коші про жорсткість опуклого багатогранника. Робота по цій темі була продовжена Гільбертом, Бляшке, Лібманом[en], Вейлем. У 1927-му році Кон-Фоссен довів, по-перше, що два ізометрічні овалоїди[2] конгруентні, і, по-друге, що всякий овалоїд стає нежорстким[3], якщо з нього вирізати будь-який шматок. (Втім, останній результат був отриманий Зюсом ще в 1924 році)
Кон-Фоссен вперше показав, що існують нежорсткі замкнені поверхні (крім тривіальних: поверхня з плоским шматком завжди нежорстка, так як цей останній — нежорсткий навіть при затиснутих краях).
Останні роботи вченого присвячені геометрії необмежених незамкнених поверхонь. Тут він відкрив зв'язки між інтегральної кривиною таких поверхонь та існуванням на них «прямих», тобто необмежених ліній, кожен шматок яких є найкоротшою лінією між його кінцями. Вивчення прямих було продовжено Топоноговим, Чигером, Громолом, Ешенбургом, Яу та іншими (див. теорема про розщеплення[en]).
Разом з Давидом Гільбертом у 1932 році випустив книгу «Наочна геометрія» («Anschauliche Geometrie»).
Незадовго до смерті взяв участь у випуску російського перекладу цієї книги.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.