Конституція Румунії

Конституція Румунії — основний закон румунської держави, що встановлює загальні принципи, права та обов'язки громадян. Ухвалена Конституційною асамблеєю 21 листопада 1991, схвалена референдумом і стала чинною 8 грудня 1991 року.

Нова Конституція замінила попередню редакцію 1965 року Соціалістичної Республіки Румунія.

Структура

Чинна конституція містить 158 статей, розділених на 8 частин:

• Загальні принципи
• Основні права, свободи та обов'язки
• Органи державної влади
• Економіка і публічні фінанси
• Конституційний суд
• Євроатлантична інтеграція
• Перегляд Конституції
• Прикінцеві та перехідні приписи

Історія

Перша конституція Румунського королівства прийнята 1 липня 1866. Після Великого об'єднання 1918 її замінила конституція від 29 березня 1923. 1938 її анулював Кароль II, а потім її відновлено ​​з падінням диктатури Іона Антонеску (1944).

Нова конституція Народної Республіки Румунія, прийнята в 1948 році, взяла за основу радянську модель. Наступні зміни до неї були внесені в 1952 і 1965 роках. З падінням комуністичного режиму 1989 значна частина документу 1965 анульована. 1991 її замінив новий текст, який з поправками 2003 є чинним законом сучасної Румунії.

Джерела та література

• І. Б. Усенко. Конституції Румунії [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 51. — ISBN 978-966-00-0855-4.

Посилання

• Текст Конституції [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рум.)