Loading AI tools
український філософ, письменник і проповідник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гео́ргій[3][4] (в миру Григо́рій Осипович Кони́ський; 20 (9) листопада 1717, Ніжин (тепер Чернігівська область) — 13 (2) лютого 1795, Могильов, Білорусь) — філософ, письменник, проповідник, церковний і культурний діяч українського походження. Свого часу єдиний православний єпископ на території Речі Посполитої.
| Георгій | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 листопада (1 грудня) 1717, 1 грудня 1717, 1717[1] або 1 жовтня 1717[2] Ніжин, Ніжинський полк, Гетьманщина |
| Помер | 13 (24) лютого 1795, 24 лютого 1795[2] або 1795[1] Могильов, Російська імперія |
| Поховання | Спасівська церква у Могильові (Білорусь) |
| Країна | Річ Посполита Російська імперія |
| Діяльність | православний священник, eparch, Orthodox theologian, філософ |
| Галузь | православна церква[1], православне богослов’я[1], філософія[1] і church educationd[1] |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Знання мов | російська[1], латина[1] і польська[1] |
| Заклад | Києво-Могилянська академія |
| Посада | єпископ і Консул Конфедерації |
| Конфесія | православ'я |
| |
Походив з шляхетської родини Кониських. Освіту здобув у Київській Академії (1728–1743).
1745 р. став професором цієї академії. Викладав піїтику, риторику, філософію[5].
1751 (за ін. даними, 1752) року став ректором Київської Академії.
1755 р. переїхав до Могильова, де був єпископом. 27 червня 1765 р. в меморіалі до короля Станіслава Августа Понятовського скаржився на діяльність місіонера-домініканця, префекта в Рожаному Стоці Вавжинця (у світі Юзефа) Овлочимського (Овлучинського) гербу Сухекомнати та єзуїта Заремби.[6]
З 1783 р. — архієпископ білоруський.
Заснував (1757 р.) та опікувався Могилівською семінарією.
Обстоював інтереси православної церкви, виступав проти унії і за навернення уніатів на православ'я.
Автор віршів, надрукованих у підручнику поетики, драми «Воскресіння мертвих» (поставлена 1747 р. у Київській Академії, опублікована в «Летописях русской литературы», 1860 р.). До драми додано 5 інтермедій соціально-побутового змісту, в яких звучить жива народна мова, український гумор. Йому належать численні проповіді, курс піїтики, два рукописні курси філософії.
Автор ряду історичних праць: «Prawa і wolnosci obywateluw korony Polskiey і w ks. Litewskiego…» (1767 р.), «Историческое известие о Белорусской епархии» (1776 р.), «Записка о том, что в России до конца XVI в. не было унии с Римской церковью» (1847 р.).
Дослідники відзначають, що вірші Кониського написані в стилі бароко, а в проповідях він схилявся до простішого класичного стилю.
Твори Кониського були видані у Петербурзі (1835 р.) у двох томах, а проповіді опубліковані окремим виданням 1892-го.
Деякі історики приписували Г. Кониському авторство «Історії Русів».
26 серпня 1993 р. рішенням Синоду Білоруської Православної Церкви Георгія Кониського було причислено до лику місцевошанованих святих.
Беручи до уваги рішення Синоду Білоруської Православної Церкви (у складі Московського Патріархату) від 26 серпня 1993 р. про причислення святителя Георгія (Кониського), архієпископа Могилівського і Білоруського, до лику місцевошанованих святих Білоруської Православної Церкви, враховуючи прохання Чернігівської єпархії, уродженцем якої був святитель Георгій, Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив місцеве шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського).[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
