Конар Федір Михайлович

Фе́дір Миха́йлович Ко́нар (справжнє прізвище Палащук) (20 січня 1895, Рудники, нині Тернопільського району  — 12 березня 1933 Москва) — український радянський громадський і політичний діяч, комуніст.

Конар Федір Михайлович
Палащук Федір Михайлович
Народився	20 лютого 1895(1895-02-20) Рудники
Помер	12 березня 1933(1933-03-12) (38 років) Москва, СРСР ·розстріл[1]
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Австро-Угорщина→ УНР→ СРСР
Діяльність	політик
Партія	КПРС

Життєпис

Народився 20 січня 1895 в селі Рудники нині Тернопільського району в сім"ї священика. Від 1912 року навчався на правничому факультеті Львівського університету. Там став членом Української соціал-демократичної партії. У 1913 обраний секретарем Спілки соціалістичної молоді Галичини і Буковини, редагував газету «Життя».

Під час Першої світової війни воював у лавах УСС.

Федір Конар був одним з організаторів протигетьманського повстання на Волині у листопаді 1918^[2].

1919 — заступник губернського комісара Подільської губернії. Входив до Ради Республіки, що діяла в містечках Хмільник та Літин під проводом І. П. Мазепи.

6 січня 1920 року вийшло перше число друкованого органу УГА «Червоний стрілець» Федір Палащук входив до складу редколегії.^[3]

У березні 1920 вступив у КП(б)У, увійшов до складу командування ЧУГА. Брав участь у створенні Комуністичної партії Східної Галичини. У липні—вересні 1920 — член Галицького революційного комітету, очолював відділ внутрішніх справ (юстиції?)^[4].

Від грудня 1920 перебував у Москві, завідував відділом інформації, преси і пропаганди Червоного інтернаціоналу профспілок. Делегат III конгресу Комуністичного Інтернаціоналу (1921).

Завідував видавництвом «Красная новь», був у правлінні Державного видавництва, Всесоюзного текстильного синдикату і Промбанку СРСР, головою правління Всесоюзного синдикату паперової промисловості. У листопаді 1930 призначений завідувачем фінансового сектору та заступником наркома земельних справ СРСР, член колегії Наркомату землеробства СРСР. Від березня 1932 працював у Союзколгоспбанку.

Заарештований органами ОГПУ СРСР 9 січня 1933, звинувачений як «учасник контрреволюційної організації галичан» і «польський шпигун». Страчений згідно з постановою Особливої колегії ОДПУ СРСР від 11 березня 1933.

Похований у спільній могилі на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Реабілітований 12 березня 1957.

Література

• Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. — Тернопіль, 2008.
• Пиндус Б. Конар-Палащук Федір Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 155. — ISBN 966-528-199-2.

Примітки

1. Голуб В. Б. Л.Г. Раменский: типология и инвентаризация природных кормовых угодий СССР в 1930-е годы, Leonty Ramensky: Typology and Inventory of Natural Forage Lands of the USSR in the 1930s // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 4. — С. 43–63. — ISSN 2076-8176; 2500-1221

   d:Track:Q130680502d:Track:Q126725109
2. Конар-Палащук Федір Михайлович. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 31 січня 2016.
3. Никифор Гірняк. Останній акт трагедії УГА. - [1] Українська Галицька Армія в союзі з большевиками. exlibris.org.ua. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 20 березня 2021.
4. Микола Литвин. ЗУНР і Галицька ССР у геостратегії більшовицької Росії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2014. Процитовано 31 січня 2016.

Посилання

• Інститут історії України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Никифор Гірняк. ОСТАННІЙ АКТ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ