Loading AI tools
комета З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Комета Темпеля 1, офіційне позначення 9P/Темпеля (9P/Tempel) — короткоперіодична комета сімейства Юпітера. Була відкрита 3 квітня 1867 року марсельським астрономом Вільгельмом Темпелем. Є першою в історії кометою, на поверхню якої було надіслано зонд.
Відкриття | |
---|---|
Першовідкривач: | Вільгельм Темпель |
Дата відкриття: | 3 квітня 1867[1] |
Альтернативні позначення: | 9P/1867 G1; 1867 II; 9P/1873 G1; 1873 I; 1873a 1879 III; 1879b 9P/1967 L1; 1966 VII 9P/1972 A1; 1972 V; 1972a 1978 II; 1977i 1983 XI; 1982j 1989 I; 1987e1 1994 XIX; 1993c |
Характеристики орбіти | |
Епоха: | 2455560,5 (30 грудня 2010) |
Афелій: | 4,737539 а. о. |
Перигелій: | 1,510301 а. о. |
Велика піввісь орбіти: | 3,123919 а. о. |
Ексцентриситет орбіти: | 0,516537 |
Період обертання: | 5,52 a |
Нахил орбіти: | 10,5224° |
Фізичні характеристики | |
Розміри: | 7,6×4,9 км |
Маса: | 7,2×1013 до 7,9×1013 кг |
Альбедо: | 0,05 ± 0,02[2][1] |
Видимий блиск: | 9,5 |
Під час виявлення період обертання комети навколо Сонця становив 5,65 року. Однак комета внаслідок проходів поблизу Юпітера під впливом його гравітації неодноразово змінювала орбіту. Відповідно, змінювався і період обертання. В даний час він становить 5,52 року[3].
Розмір ядра комети становить 14 × 4 км (вимірювання виконано космічним телескопом «Габбл» у видимому світлі і космічним телескопом «Спітцер» в інфрачервоному світлі). Відповідно до вимірів, альбедо комети становить всього 4 %, а період обертання дорівнює двом добам. 14 червня 2005 року з космічного орбітального телескопа «Габбл» було зроблено фотографію викиду речовини (аномальний кометний хвіст) з ядра комети в напрямку Сонця, причому «рукав» викиду розтягнувся більше ніж на 2000 км. Вчені припускають, що в міру наближення до Сонця під дією сонячного тепла на поверхні семикілометрового ядра комети могла утворитися тріщина, з якої почали вириватися пил і гази. Не виключається й версія про те, що це тепло якраз, навпаки, розігріло стиснуті під крижаною поверхнею ядра гази і пил і вони прорвали верхню крижану коросту. Мабуть, цей шлейф довго не протримається. Однак це спостереження жодним чином не торкнулося місії Deep Impact, яку було виконано як і було заплановано.
За даними космічного телескопа XMM-Newton, комета є джерелом слабкого рентгенівського випромінювання.
4 липня 2005 року о 8:52 за київським часом увінчалася успіхом місія NASA під назвою Deep Impact, яка передбачала зіткнення з кометою 370-кілограмового снаряда, так званого імпактора. Згідно з підрахунками, при влучанні його швидкість становила 10,6 км/с. Енергію удару можна порівняти з тією, яка виділилася б при вибуху 5 тонн тротилу. Зіткнення сталося на відстані 133 млн км від Землі. На сайтах NASA можна знайти фотографії цього зіткнення[5][6].
Внаслідок зіткнення виділилося відносно мало води і багато пилу. Це говорить про те, що комета — далеко не «брила льоду». У викиді також було виявлено вуглекислий газ і органічні сполуки.
14 лютого 2011 року поблизу ядра комети 9P/Темпеля пролетів КА «Стардаст» (Stardust) і зняв зміни на поверхні комети, спричинені влучанням у неї імпактора.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.