Колібрі-смарагд винногрудий

Колі́брі-смара́гд винногрудий^[3] (Riccordia bracei) — вимерлий вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[4], що був ендеміком острова Нью-Провіденс, головного в групі Багамських островів.

? Колібрі-смарагд винногрудий
Реконструкція зовнішнього вигляду
Охоронний статус
Вимерлий  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) Родина: Колібрієві (Trochilidae) Підродина: Колібрині (Trochilinae) Триба: Trochilini Рід: Riccordia Вид: †Колібрі-смарагд винногрудий
Біноміальна назва
†Riccordia bracei (Lawrence, 1877)[2]
Ареал виду
Синоніми
Sporadinus bracei Lawrence, 1877 Chlorostilbon bracei (Lawrence, 1877) Chlorostilbon ricordii bracei (Lawrence, 1877)
Посилання
Вікісховище: Riccordia bracei Віківиди: Riccordia bracei ITIS: 555113 МСОП: 22687333

Опис

Довжина птаха становила 9,5 см, довжина крила 11,4 см, довжина хвоста 2,7 см. Дзьоб був чорним, дещо вигнутим і загостреним, лапи були чорними. спина мала бронзов-зелений відтінок з золотистим відблиском. Голова була такого же кольору, як і спина, однак без золотистого відблиску. За очима були білі плями. Горло мало райдужний синьо-зелений відблиск. Живіт був зеленим, пера на ньому мали попелясто-сірі кінчики. Крила мали пурпуровивий відтінок, стернові пера були зеленуватими. Пера на гузці були сірими з легким коричнюватими відтінком з країв.

Статус і збереження

Протягом більш ніж ста років винногрудий колібрі-смарагд був відомий лише за типовим зразком, самцем, який був застрелений колекціонером Льюїсом Джонесом Найтом Брейсом 13 липня 1877 року приблизно в трьох милях (4,8 кілометрах) від Нассау на острові Нью-Провіденс. Шкіра (яка, на жаль, була сильно пошкоджена на горлі) зараз знаходиться в Смітсонівському інституті у Вашингтоні в США. Цей вид тривалий час ігнорувався орнітологами. У 1880 році він без будь-яких коментарів був визначений як синонім кубинського колібрі-смарагда (Riccordia ricordii). До 1930-х років унікальний статус голотипу не був розпізнаний, оскільки птаха вважали незвичним зразком кубинського колібрі-смарагда, який випадково потрапив на Нью-Провіденс.

Американський орнітолог Джеймс Бонд був першим, хто вказав на відмінності між R. ricordii і R. bracei. У 1945 році він розділив R. ricordii і визначив R. ricordii bracei як окремий підвид. Порівноно з кубинським колібрі-смарагдом, екземпляр з Нью-Провіденса був меншим, мав довший дзьоб і інше оперення.

У 1982 році палеоорнітологи Вільям Хілгартнер і Сторрс Лавджой Олсон знайшли викопні рештки трьох видів колібрі у плейстоценових відкладеннях в печері на Нью-Провіденсі^[5]. Це були багамський колібрі-аметист (Nesophlox evelynae), кубинський колібрі-смарагд (Riccordia ricordii) та інший вид, який пізніше був ідентифікований як Riccordia bracei^[6]. Це стало доказом того, що Брейс відкрив новий вид колібрі, який мешкав на Нью-Провіденсі з плейстоцену. Він сформував реліктову популяцію, і вимер наприкінці 19 століття, ймовірно, через знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Riccordia bracei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
2. George N. Lawrence. V. Descriptions of New Species of Birds of the Families Trochilidae and Tetraonidae. „Annals of the New York Academy of Sciences”. 1, s. 50, 1877. doi:10.1111/j.1749-6632.1879.tb55109.x.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
5. Olson, Storrs L. & Hilgartner, W. B. (1982). Fossil and subfossil birds from the Bahamas. Smithsonian Contributions to Paleobiology 48: 22–56. (Online)
6. Gary R. Graves & Storrs L. Olson. Chlorostilbon bracei Lawrence, an Extinct Species of Hummingbird from New Providence Island, Bahamas. „The Auk”. 104 (2), ss. 296–302, 1987.

Джерела

• Flannery, Tim & Schouten, Peter: A Gap in Nature Atlantic Monthly Press, 2001. ISBN 0-87113-797-6, S. 70
• Michael Walters & Julian Pender Hume: Extinct Birds. Poiser Monographes (A & C Black), 2012. ISBN 978-140-815-725-1. S. 206.