Коляска (екіпаж)

Коля́ска, заст. коля́са (пол. kolasa)^[1] — чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом^[2][3][4]. Коляски були простішими за карети, оскільки верх був не стаціонарним, а у вигляді шкіряного тента. На відміну від бричок коляски були завжди ресорними, окрім того, вони не призначалися для далеких поїздок. Запрягали в коляску зазвичай пару чи тройку, але багаті люди могли їздити в колясці і шестериком.

Коляска

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коляска.

Слово kolasa походить прасл. *kolesa («повіз», буквально — «колеса»)^[1]. Із слов'янських це слово потрапило і до деяких мов Західної Європи: від нього походять нім. Kalesche, фр. calèche^[5].

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
2. Коляска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Коляса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Коляса // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
5. Kalesche [Архівовано 3 серпня 2003 у Wayback Machine.] in der Oeconomischen Encyclopädie von Krünitz (нім.)

Джерела

• Ю. А. Федосюк. Что непонятно у классиков, или Энциклопедия русского быта XIX века. 1989. (рос.)