Коломойцев Павло Олександрович

Коломойцев Павло Олександрович (1908—1942) — радянський кінорежисер, сценарист.

Коломойцев Павло Олександрович
Дата народження	1908
Місце народження	Київ, Російська імперія
Дата смерті	1942
Місце смерті	Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Професія	кінорежисер, сценарист
IMDb	ID 0466576

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломойцев.

Життєпис

Народ. 1908 р. в Києві в родині службовців. Закінчив трудову політехнічну школу.

В 1929—1935 рр. працював на кіностудії «Українфільм», асистент режисера стрічок «Сам собі Робінзон» (1929), «Свій хлопець» (1930; обидві – реж. Л. Френкель), «Приймак» (1931); поставив фільми: «Не затримуйте руху» (1930), «Чорна шкіра» (1930), «Вогні Бессемера» (1931, у співавт. з Є. Косухіним), «Генеральна репетиція» (1931, у співавт. з М. Білинським), «Негр з Шерідана» (1932), «Щасливий фініш» (1934); як режисер-лаборант май­­стерні І. Кавалерідзе зняв короткометражні музичні фільми «Їхав козак на війноньку», «Ой вишень­­ко, черешенько», «З-за гори вітер повіває» у циклі «Українські пісні на екрані» (1935).

Знявся в картинах (не збереглися): «Любов» (1933, режисери О. Улицька i О. Гавронський), «Роман міжгір'я» (1933, режисер Ф. Лопатинський).

Співавтор сценаріїв фільмів «Чорна шкіра» (1930, з С. Бабановим), «Роман міжгір'я» (1933) з Ф. Лопатинським (за твором Івана Ле).

В 1938 р. переїхав до Ленінграда, де поставив на Ленінградській кіностудії малих форм фільм «Злочин і кара» (1940, к/м комедія, за сценар. М. Зощенка, І. Попова).

Загинув у 1942 році на Ленінградському фронті.

Література

• Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.140;
• Енциклопедія Українознавства. Т. З. Львів, 1994. — С.1085.

Посилання

• Павло Коломойцев на сайті IMDb (англ.)
• Коломойцев Павло (kino-teatr.ru) [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)