Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Миха́йлович Коле́сса (12 квітня 1867, Ходовичі — 23 травня 1945, Прага) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1899). Батько відомої піаністки Любки Колесси, брат Філарета Колесси та Івана Колесси.
Колесса Олександр Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 12 квітня 1867 с. Ходовичі, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
Помер | 23 травня 1945 (78 років) Прага, Чехословацька республіка | |||
Підданство | Австро-Угорщина | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | громадський діяч, літературознавець, мовознавець | |||
Alma mater | Віденський університет | |||
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка[1] і Карлів університет | |||
Мова творів | українська | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка[1] і райхсрат (1918)[1] | |||
Родичі | Колесса Микола Філаретович[2] | |||
Брати, сестри | Колесса Філарет Михайлович[2][1] | |||
Діти | Колесса Любов Олександрівна[3][1][4] і Христя Колесса | |||
| ||||
Колесса Олександр Михайлович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Народився у Ходовичах Стрийського повіту (тепер Стрийський район, Львівська область).
Після закінчення початкової школи в місті Стрию навчався шість семестрів у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосипа, а два останні семестри — в Стрийській гімназії, де й склав іспити на отримання атестату зрілості. У 1894 році захистив докторську дисертацію із славістики на філософському факультеті Віденського університету.
Був доцентом (з 1895) і професором Львівського університету (1898–1918). Габілітувався у професора Смаль-Стоцького в Чернівецькому університеті. Отримав посаду в Львівському університеті, на яку претендував Іван Франко, однак влада (зокрема, в особі намісника Бадені) надала перевагу Колессі, посилаючись на неблагонадійність бунтівного поета.[5]
Належав до Української Національно-Демократичної Партії.
В 1907—1918 був депутатом австрійського парламенту (округ 69 Теребовля—Микулинці—Буданів—Чортків), на засіданнях якого послідовно обстоював інтереси українського населення Галичини в шкільництві та вищій освіті.
Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні та фактичним керівником Української культурної ради.
У 1921 очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки у Римі.
З 1921 і до кінця життя жив і працював у Празі. Був дійсним членом Слов'янського інституту в Празі.
У 1923—1939 — професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету (голова — Я. Бідло). Колесса надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехо-Словаччині, став одним із засновників Українського Вільного Університету, його професором і кількаразовим ректором (1921—1922, 1925—1928, 1935—1937, 1943—1944).
Досліджував пам'ятки давньоукраїнської писемності («Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки 12-16 ст.», 1923—1925), фольклор («Головні напрями й методи в розслідах українського фольклору», 1927), вивчав історію української мови («Погляди на історію української мови», 1924), проблеми українського літературознавства («Погляд на сучасний стан історії розслідів української літератури» (1901), нову українську літературу (творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича).
Автор праць:
Автор пісень:
Автор книги «Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці. Боротьба гордого молодця з чорним туром» (1930).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.