Кожелянко Василь Дмитрович

|Lib= |Член КПРС:=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кожелянко.

Василь Кожелянко
Василь Кожелянко. Фото ЧаС 2000
Ім'я при народженні	Кожелянко Василь Дмитрович
Народився	1 січня 1957(1957-01-01) с. Кам'яна, Сторожинецький район, Чернівецька область
Помер	22 серпня 2008(2008-08-22) (51 рік) с. Кам'яна, Сторожинецький район, Чернівецька область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, журналіст
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1] і журналістика[1]
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Мова творів	українська
Magnum opus	«Дефіляда в Москві»

Васи́ль Дми́трович Кожеля́нко (1 січня 1957, село Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області — 22 серпня 2008, там само) — український письменник. Жив і працював у рідному селі.

Життєпис

Вчився на геодезиста у місцевому технікумі, але покинув навчання. У сувенірному цеху колгоспу виготовляв шкатулки і заробляв 200 карбованців на місяць. Працював на заводі електроніки — різав папір, картон. Перший твір написав із земляком Володимиром Сердюком — п'єса «Гільйотина».

Кожелянко — автор 20 творів. Рукописами, що залишилися, займається його племінниця, філолог Ірина Симанчук.

Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Кожелянко вважається засновником напряму «альтернативної історії» в українській літературі.

Дітей з дружиною Вірою не мав. Василь не був релігійною людиною, жартував, що сповідує православний буддизм.^[2]

Помер раптово 22 серпня 2008 року від серцевого нападу.

Твори

За місяць до смерті у видавництві «Кальварія» побачила світ остання книга Василя Кожелянка «Чужий» — збірка новел у жанрі альтернативної історії.

Збірки поезій

• Терновий іній (1994, премія «Гранослов-92»)
• Білий і рудий (1994)
• Семибарвний кінь (1995)
• Як учив Кожелянко-цзи (2007)
• Колір серпня (2015)^[3]

Збірки оповідань

• Логіка речей (Львів: Кальварія, 2007)
• Чужий (Львів: Кальварія, 2008)

Романи

• Дефіляда в Москві (1997, премія «Сучасності») (Львів: Видавництво Старого Лева, 2015)(Видавництво «Лілея-НВ», 2020^[4])
• Конотоп (1998)
• Людинець (1999)
• ЛжеNostradamus (1999)
• Котигорошко (2000)
• Тероріум (2001)
• Срібний павук (Львів: Кальварія, 2003)
• Третє поле (2007)
• Ефіопська Січ (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011)
• Діти застою (Чернівці: Книги-XXI, 2012)

П'єси

(у співавторстві з Володимиром Сердюком)

• Пластиліновий метал
• Солдатське щастя
• Гільйотина
• Лізикава
• Казка діда Зигмунда

Відзнаки

Лауреат літературного конкурсу «Гранослов»