Коефіцієнт варіації

Коефіцієнт варіації (рос. коэффициент вариации, англ. coefficient of variation, нім. Variationskoeffizient m) — відносна величина, що служить для характеристики розсіяння (мінливості) ознаки. Являє собою відношення середнього квадратичного відхилення S до середнього арифметичного ${\displaystyle {\bar {X}}}$, виражається у відсотках: c.ν = S/${\displaystyle {\bar {X}}}$^[1].

Коефіцієнт варіації застосовується тоді, коли необхідно порівняти мінливість ознак об'єкта, які виражені в різних одиницях вимірювання^[2]. Має зміст винятково для величин, які вимірюються у шкалах відношень.

Мінливість вважається слабкою, якщо ν<10%; якщо ν від 11-25%, то середньою і значною за ν>25%.^[3].

Див. також

• Портал «Математика»

• Коваріація

Джерела інформації

• Карташов М. В. Імовірність, процеси, статистика. — Київ : ВПЦ Київський університет, 2007. — 504 с.
• Гнеденко Б. В. Курс теории вероятностей. — 6-е изд. — Москва : Наука, 1988. — 446 с.(рос.)
• Гихман И. И., Скороход А. В., Ядренко М. В. Теория вероятностей и математическая статистика. — Київ : Вища школа, 1988. — 436 с.(рос.)
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.