Пі́вень— самець курки; в загальному сенсі, самці всіх птахів родинифазанових. Зовні від курки зазвичай відрізняється великим гребінцем та сережками, також пишним і часто різнобарвним хвостовим оперенням.
Більше інформації ?Півень — самець домашньої курки, Біологічна класифікація ...
Назва, походить напевно, від слова «пі́ти», «співати»[1] (пор. біл.певень, рос.петух, діал.петун, серб.пиjевац/pijevac, церк.-слов.пѣтель), а крик птаха сприймається різними народами інакше: укр.ку-ку-ріку, латис.ki-ke-ri-gū, рос.ку-ка-реку, болг.кукуригу.
Також— флюгер чи прикраса у вигляді такого птаха. Рідко— самець деяких інших птахів ряду куроподібних. У переносному значенні півень— задерикувата й запальна людина.
Півень— символ забіякуватості та крові. У деяких народів досі існують півнячі бої.
У східнослов'янській та християнськійміфології одна з найважливіших функцій півня як провісника— часова. Його спів визначає межі нічного часу доби, коли діють темні бісівські сили. Своїм співом опівночі півень розганяє нечисть до наступної ночі. Спів третіх півнів— знак рівної відстані від півночі до вранішньої зорі— свідчить про закінчення дії нечистих сил.
Слов'яни при будівництві будинку приносили в жертву чорного півня.
У китайській традиції півень із золотим пір'ям, що співає тричі на день (на сході сонця, опівдні і на заході), має епітет «небесний» і є носієм чоловічого начала, знаком чоловічої сили «Ян».
Півень— символ Франції, і причиною тому зазвичай називають омонімію латинських слів gallus («півень») і Gallus («галл»). Випадковий збіг двох незв'язаних між собою за походженням слів привів до асоціювання себе з півнями нащадків населення давньої Галлії.
В Англії до кінця XVIII століття практикувалася кривава забава, яка називалася «кидання в півня» (англ.cock throwing). Вона полягала в тому, що публіка кидала палиці в посадженого в горщик півня доти, поки птиця не помирала. Зазвичай це дійство відбувалося в Жирний вівторок (час карнавалу). У деяких випадках птицю прив'язували до колоди. Або тим, хто кидає в неї палиці, зав'язували очі. У Суссексі півня прив'язували до кілочка волосінню завдовжки в п'ять-шість футів, щоб він не міг клюнути тих, хто над ним знущається.
До поширення годинників у селах час визначали за співом півнів: перші півні— близько 10 вечора, другі півні— близько опівночі, треті півні— близько 2 години ночі[2].