Ковальов Григорій Миколайович

Григорий Миколайович Ковальов (рос. Григорий Николаевич Ковалёв; 19 грудня 1897–1973) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант танкових військ (1943). Доцент, професор, кандидат технічних наук.

Григорий Миколайович Ковальов
рос. Григорий Николаевич Ковалёв
Народження	19 грудня 1897(1897-12-19) Большиє Угони, Льговський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть	1973(1973) Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Національність	росіянин
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Роки служби	1916—1917, 1918—1959
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	ВАММ (1939—1947)
Війни / битви	Перша світова війна, Громадянська війна в Росії, Друга світова війна
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальов.

Могила Г.М. Ковальова на Введенському кладовищі у Москві

Життєпис

Народився в селі Большиє Угони, нині Льговського району Курської області Росії, в селянській родині. Росіянин. У 1909 році закінчив сільську школу.

У 1916 році призваний до лав Російської імператорської армії, брав участь у Першій світовій війні.

Член РКП(б) з 1918 року. У квітні того ж року добровільно вступив до лав Червоної армії: волосний військовий комісар, учасник громадянської війни в Росії. У 1919 році навчався на 5-х Київських команднихх курсах, у 1920 році — на Дєтськосельських курсах важкої артилерії Петроградського військового округу.

З квітня 1921 року — командир взводу, з липня — помічник командира 13-ї батареї, з жовтня 1921 року — командир 10-ї батареї, з грудня — командир 3-ї батареї Севастопольської морської фортеці. З грудня 1923 по жовтень 1924 року — в. о. командира артдивізіону.

У 1925 році закінчив артилерійські КУКС. З жовтня 1925 року — командир і комісар 3-ї групи берегових батарей Севастопольської морської фортеці. З листопада 1926 року — помічник начальника Північно-Західного району берегової оборони Чорного моря (м. Одеса).

У 1931 році за 1-м розрядом закінчив факультет механізації і моторизації Військово-технічну академію імені Ф. Е. Дзержинського, призначений начальником науково-технічного сектору факультету.

З червня 1932 року — ад'юнкт Військової академії механізації і моторизації РСЧА (ВАММ), з листопада 1935 року — викладач кафедри бронеавтомобілів ВАММ, з березня 1938 року — в. о. професора тієї ж кафедри. З 1 листопада 1938 року — тво заступника начальника Академії, з 17 травня 1939 року — заступник начальника Академії з наукової і навчальної роботи. З 13 жовтня 1939 року — тво начальника Академії, а з 4 січня 1940 року — начальник Військової академії моторизації і механізації РСЧА імені Й. В. Сталіна. 4 червня 1940 року присвоєне військове звання «генерал-майор танкових військ».

Учасник німецько-радянської війни: у 1941 році — начальник оборонного сектору м. Москва; у червні 1942 року виконував обов'язки заступника командувача 5-ю танковою армією. 7 червня 1943 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».

З березня 1947 року — начальник 9-го відділу механічної тяги, він же — начальник лабораторії конструювання і розрахунків Інституту балістики і артилерійського озброєння Академії артилерійських наук. З грудня 1950 року — начальник 6-го відділу НШ-3 Академії артилерійських наук.

Від 1 листопада 1956 року зарахований у розпорядження 10-го Управління Генерального штабу ЗС СРСР: військовий радник, заступник начальника Академії з науково-технічної роботи, він же — радник начальника навчального відділу Військової інженерно-технічної академії Народно-визвольної армії Китаю.

Від 16 лютого 1959 року — в запасі. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Введенському кладовищі.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна (06.08.1944, 21.08.1945), двома орденами Червоного Прапора (04.11.1944, 1948), двома орденами Червоної Зірки (22.02.1941, …), медалями, а також нагородами іноземних держав: Хрест Грюнвальда 3-го класу (ПНР), Партизанська Зірка 1-го розряду (СФРЮ).

Посилання

• Біографія на сайті «Танковый фронт» [Архівовано 6 Січня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)