Коблик

Коблик (кобел, кібель) — поширена в Закарпатській Україні старовинна міра об'єму, вживана для обрахунку кількості сипких речовин, вина, а також — посівних площ.

Історія

У XVII—XVIII ст.ст. коблик найчастіше становив 90—100 літрів, у XIX ст. — 60—75 літрів. Ділився на:

• 4 віка (корці) або 16 чвертівок;
• 32 иці (купи) або 64 мислі.

Як міра площі становив ділянку землі, для звичайного засіву якої вистачило б одного коблика зерна, й часто прирівнювався до угра (гольда).

Коблик вина в XVI ст. на Берегівщині ділився на 4 пінти або 8 иць. Наприкінці XVIII ст. на західному Закарпатті коблик вина становив 8 пінт.

Джерела та література

• Я. Д. Ісаєвич. Коблик [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 373. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Література

• Мицюк О. Нариси з соціально-господарської історії Підкарпатської Русі, т. 1. — Ужгород, 1936; т. 2. Прага, 1938
• Дзендзелівський Й. О. Спостереження над термінологією народної метрології говірок Закарпатської області / Наукові записки Ужгородського державного університету, т. 14. — Ужгород, 1955
• Онишкевич М. Словник бойківських говірок, ч. 1. К., 1984