Кобзар (капела бандуристів)

«Кобзар» — заслужена самодіяльна капела бандуристів із с. Струсів Теребовлянського району.

Заслужена самодіяльна капела бандуристів «Кобзар»
Основна інформація
Жанр	духовна музика, козацькі, стрілецькі, народні пісні, колядки, щедрівки
Роки	від 1957 донині
Країна	Україна
Місто	Струсів

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кобзар (значення).

Історія

Створена як ансамбль бандуристів 1957 в Струсівському будинку культури з ініціативи А. Заячківського, В. Обухівського (керівник) та Іларіон Пухальського. Біля витоків капели була Ганна Білогуб-Вернигір — бандуристка, вчителька Струсівської школи-інтернату, яка навчала гри на бандурі майбутніх учасників колективу.

Нагороди

• Премія імені Степана Будного (1986).
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (1987).
• Премія імені Соломії Крушельницької (2002).
• Звання народної (1962).
• Звання заслуженої (1967).
• Золота медаль на Всесоюзному телевізійному конкурсі самодіяльних мистецтв (1972).
• Лауреат 1-го конкурсу козацької пісні в м. Запоріжжя (1990).

Учасники

У «Кобзарі» працювали — диригент, хормейстер Мирослав Ляхович, концертмейстер — Василь Сорока, художній керівник-головний диригент — Володимир Верней (1968—1972), мистецькі керівники-диригенти — Богдан Іваноньків (1972—2000), Михайло Носатий (від 2000). Директор — П. Киба.

У колективі понад 50 учасників, серед них солісти — Роман Бойко, Іван Громик, Микола Мечник, Роман Набитович, а також П. Вербицький, В. Вербовецький, О. Воробйов, Дмитро Губ'як, К. Кокошко.

Репертуар

У репертуарі «Кобзаря» — духовна музика, козацькі, стрілецькі, народні пісні, колядки, щедрівки.

Капела виступала з концертами в Києві, Запоріжжі, Дніпропетровську й інших містах України, у Болгарії, Литві, Польщі, Росії, Сербії, Словаччині, Хорватії, Югославії та інших країнах, на Євро- й Інтербаченні.

Інше

При капелі працює студія «Кобзарик» (керівник — Я. Кубіт).

Фірма «Мелодія» (1967, 1970, 1989) випустила грамплатівки із записами творів у виконанні колективу.

Музей «Кобзаря» діє у Струсівському будинку культури.

Примітки

Джерела

• Бойко Р., Франків М. «Кобзар» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 102. — ISBN 966-528-199-2.

Посилання

• «Кобзар» // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 443-444.

Зовнішні відеофайли
	55 - річчя Струсівсьої заслуженої капели бандуристів України на YouTube // Ігор Буранич. — 2012. — 1 грудня.

•  Кобзар у соцмережі «Facebook»
• Струсівська заслужена капела бандуристів України «Кобзар» [Архівовано 8 Травня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільщина. — 2009. — 12 листопада.
• На Тернопільщині відзначили 55-річний ювілей капели бандуристів «Кобзар» [Архівовано 9 Травня 2016 у Wayback Machine.] // Zik. — 2012. — 26 листопада.
• Капела бандуристів зі Струсова відзначила 55-річчя // За Збручем. — 2012. — 26 листопада.
• В Яворові військовим Залізної бригади заколядували тернопільські кобзарі [Архівовано 9 Травня 2016 у Wayback Machine.] // Zik. — 2016. — 12 січня.
• Віктор Аверкієв. Струсівська капела бандуристів для війська зібрала понад 34 тисячі гривень^{[недоступне посилання]} // Номер один. — 2016. — 25 січня.