наукове історико-меморіальне видання, присвячене з'ясуванню масштабів демографічних втрат України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Книга Пам'яті України» — наукове історико-меморіальне видання, присвячене з'ясуванню масштабів демографічних втрат України в Другій світовій війні та увічненню пам'яті воїнів Червоної армії, вихідців з України, що були призвані до лав Червоної армії на території України та: загинули на фронтах Другої світової війни зі зброєю в руках у складі підрозділів Червоної армії; пропали безвісти на фронтах Другої світової війни; померли від ран, отриманих у бою; померли в концентраційних таборах для військовополонених; були необґрунтовано репресовані та розстріляні органами СМЕРШ або загинули в радянських ВТТ і реабілітовані; загинули в радянських фільтраційних таборах.
Книга Пам'яті України | |
---|---|
Книга Пам'яті України. Історико-меморіальний серіал | |
Загальна інформація | |
Жанр | енциклопедія |
Країна | Україна |
Дати публікацій | |
Перше видання | 1993—2006 |
У «Книзі Пам'яті України» також увічнені імена партизанів, підпільників, що загинули в роки Другої світової війни.
Центральний офіс Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам'яті України» розташований у Києві, у кожній області були створені регіональні представництва.
Джерельною базою підготовки «Книги Пам'яті України» є масив наступних архівних документів:
Робота над підготовкою списків полеглих по кожному населенному пункту України включала в себе кілька складових:
1) дослідницьку роботу фахівців із архівними документами — опрацювання архівних фондів, аналіз, статистична обробка, складання картотеки;
2) налагодження наукових контактів та обмін інформацією із зацікавленими особами та організаціями в країнах, де є місця захоронень воїнів або базувалися концентраційні табори для військовополонених, фільтраційні табори, ВТТ;
3) дослідницьку роботу пошукових загонів, метою яких є пошук, упорядкування могил та встановлення імен загиблих;
4) збір інформації та роботу із громадянами.
Під час роботи по збору матеріалів до «Книги Пам'яті України» були проведені подвірні обходи, численні зустрічі із ветеранами війни, сім'ями загиблих у кожному населеному пункті.
Картка із відомостями про окрему персоналію містить наступні дані:
Рішення про створення «Книги Пам'яті України» було прийнято 04.05.1992. У цьому документі зазначалося[1]:
У Постанові Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1996 р. N 405 "Про продовження випуску «Книги Пам'яті України» на Головну редакційну колегію «Книги Пам'яті України» були покладені наступні обов'язки:
В Указі Президента України Кучми "Про історико-меморіальний серіал «Книга Пам'яті України» від 13.08.2002 № 713/2002 було поставлене завдання "організації випуску другого доповненого видання підсумкового тому Книги Пам'яті України «Безсмертя», чотиритомної поіменної зведеної «Книги Пам'яті України» про громадян України, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном, а також організувати у Меморіальному комплексі «Національний музей історії Другої світової війни» постійну виставку видань історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України»[3].
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 458-р "Про продовження роботи над пошуково-видавничим проектом «Книга Пам'яті України» був затверджений новий склад Головної редакційної колегії «Книги Пам'яті України»[4]. та прийнята пропозиція групи вчених та громадських діячів щодо створення у складі єдиного пошуково-видавничого проекту «Книга Пам'яті України» серії «Книга Пам'яті України. Звитяжці» для «вшанування всіх громадян України, що боролися за її свободу і незалежність, популяризації серед світової спільноти вагомого внеску Українського народу в перемогу у Другій світовій війні». У виданнях серії планувалось помістити персональні дані про громадян України, які воювали на фронтах і проходили військову службу протягом 1939—1945 років, брали участь у національно-визвольній боротьбі Українського народу протягом 1939—1956 років, відбудовували міста і села.
Видання серії «Книга Пам'яті України. Звитяжці» передбачалось здійснити протягом 2006—2010 років в обсязі 160 томів та здійснити випуск уточненого та доповненого з урахуванням досягнень сучасної української історичної науки другого видання підсумкового тому Книги Пам'яті України «Безсмертя» з узагальненими відомостями про внесок Українського народу в перемогу у Другій світовій війні та його втрати[5].
2000 р. вийшов завершальний том історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України» «Безсмертя»[6]. До складу Головної редакційної колегії входили: голова Іван Герасимов, заступники голови І. Т. Муковський, П. П. Панченко, відповідальний секретар Р. Г. Вишневський.
У завершальному томі вперше опубліковано узагальнені аналітичні відомості про демографічні втрати України в Другій світовій війні та вагомий внесок Українського народу в перемогу у війні.
Окремі томи Книги Пам'яті України вийшли в кожній області. Усього видано 257 томів «Книги Пам'яті України» у 261-й книзі. Кількість книг історико-меморіального серіалу «Книга Пам'яті України», зібраних у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (за регіонами)[7]
№ п/п | Регіони України | Кількість книг |
---|---|---|
1 | АР Крим | 8 |
2 | Вінницька область | 9 |
3 | Волинська область | 3 |
4 | Дніпропетровська область | 12 (у 14 книгах) |
5 | Донецька область | 24 |
6 | Житомирська область | 12 |
7 | Закарпатська область | 2 |
8 | Запорізька область | 21 (у 23 книгах) |
9 | Івано-Франківська область | 3 |
10 | Київська область | 8 |
11 | Кіровоградська область | 7 |
12 | Луганська область | 18 |
13 | Львівська область | 4 |
14 | Миколаївська область | 13 |
15 | Одеська область | 10 |
16 | Полтавська область | 12 |
17 | Рівненська область | 4 |
18 | Сумська область | 14 |
19 | Тернопільська область | 3 |
20 | Харківська область | 20 |
21 | Херсонська область | 11 |
22 | Хмельницька область | 10 |
23 | Черкаська область | 8 |
24 | Чернівецька область | 3 |
25 | Чернігівська область | 9 |
26 | м. Київ | 3 |
27 | м. Севастополь | 6 |
У даному виданні подана фальсифікована інформація щодо долі репресованих військовослужбовців, якою спецслужби намагалися приховати свої злочини, видаючи репресованих за пропалих безвісти, померлих від ран чи загиблих у бою. Наприклад, така фальсифікована інформація подана щонайменше щодо 108 військовослужбовців з Івано-Франківської області.[8]
Книга памяти Украины: Одесская область: в 11 т. / Одес. обл. редкол. Книги памяти Украины. — О., 1994—2008.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.