Кліф Річард

Кліф Рі́чард (англ. Sir Cliff Richard, | klɪf ˈrɪtʃəd | справжнє ім'я Гаррі Роджер Веб англ. Harry Rodger Webb; 14 жовтня 1940, Лакхнау, Індія) — британський виконавець популярної музики, що одним з перших серед англійців почав виконання у стилі рок-н-рол. Його називають королем британських чартів з тієї причини, що він їх очолював 25 разів, а національний хіт-парад синглів — чотирнадцять разів.

Кліф Річард
Cliff Richard
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	англ. Harry Rodger Webb
Дата народження	14 жовтня 1940(1940-10-14) (84 роки)
Місце народження	Лакхнау, тепер  Індія
Роки активності	1958 — тепер. час
Громадянство	Велика Британія
Професія	співак
Освіта	St. Thomas' Church School, Howrahd і Cheshunt Schoold
Інструменти	гітара і вокал[d]
Жанр	рок-н-рол, поп
Псевдоніми	Cliff Richard
Членство	Cliff Richard & The Shadowsd
Співпраця	The Shadows, Олівія Ньютон-Джон
Лейбл	EMI, EMI's Columbia, Epic, Decca, Rocket, Papillon
Нагороди	Лицар-бакалавр
Офіційний сайт
Файли у Вікісховищі

Кар'єра

Коли йому було сім років він разом з батьками перебрався до Великої Британії. Сольна музична кар'єра Гаррі Веба розпочалась у 1958 році, коли він уклав контракт з «EMI» і почав набувати популярності як один з перших у Британії представників нового музичного напряму з-за океану — рок-н-ролу.

До початку бітломанії лише Елвіс Преслі міг зрівнятися з Кліфом за популярністю серед англійських підлітків. Зазвичай виступав разом з гуртом Шедовс, у співробітництві з яким було записано два найбільших хіти тих років — «Livin' Lovin' Doll» (1959) та «The Young Ones» (1961).

У 1964 р. Кліф Річард звернувся до релігії, що викликало зміну його творчості в бік більшої поміркованості та традиційності. Поряд з Томом Джонсом він стає одним із стовпів британської естради, веде різні телепередачі. Двічі представляв країну в конкурсі пісні «Євробачення», посівши в 1968 друге місце з піснею «Congratulations», а в 1973 — третє місце з піснею «Power to all our friends». Збереженню популярності Кліфа Річарда також сприяла його участь в мюзиклах.

За два десятиліття блиск зірки Річарда почав спадати, і у 1976 році співак оголосив про повернення до своїх рок-н-рольних витоків, випустивши сингл «Devil Woman», котрий став його першим (і єдиним) хітом у США. Після цього було ще декілька шлягерів — «We Don't Talk Anymore» (1-е місце у Великій Британії) та «Suddenly» (дует з Олівією Ньютон-Джон). У 1976 році здійснив турне по СРСР і дав 12 концертів у Ленінграді та 8 у Москві, а фірма грамплатівок «Мелодія» випустила два його альбоми та сингл.

У 1995 році королева Єлизавета II надала Річарду право називатися сером. У грудні 1999 року Річард видав черговий різдвяний запис «Millennium Prayer», зі сподіванням, що він очолить національні чарти продажів до початку нового тисячоліття. Розгорнута у засобах масової інформації кампанія досягла своєї мети, хоча багато радіостанцій та музичних каналів мали іншу думку: поєднання старовинної народної мелодії Auld Lang Syne зі словами молитви «Отче наш» було сприйнято одними критиками як релігійна пропаганда, іншими — як кричущий зразок музичного кічу^[1].

2000-і роки

У 2002 році за результатами опитування, проведеного BBC, увійшов до числа 100 видатних британців. На конкурсі Congratulations, присвяченому 50-річному ювілею пісенного конкурсу Євробачення, що відбувся у 2005 році, пісня Річарда з такою ж назвою і яка дала назву усьому заходу, отримала восьме місце серед найкращих хітів Євробачення за всю його історію.

З 1993 року Кліф Річард є власником виноградників на півдні Португалії, він — винороб, виробляє своє вино^[2].

Стосовно сексуальної орієнтації Кліфа Річарда ніколи не вщухали чутки; сам співак завжди заявляв, що він переконаний самітник, але не щось інше^[3].

З 2001 року Кліф Річард ділить житло з колишнім священиком Джоном Макеліном, якого у книзі спогадів називає «подарунком небес» і «компаньйоном»^[4].

Примітки

1. BBC News | Entertainment | Sir Cliff's Millennium hit [Архівовано 16 лютого 2003 у Wayback Machine.] (англ.)
2. Клифф Ричард, музыкант, винодел [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
3. Mum amd pine trees keep Cliff Richard young [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Sydney Morning Herald - Jan 2, 1982 (англ.)
4. Sir Cliff Richard talks of ex-priest companion — Telegraph [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

• Cliff Richard Song Database [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)