Loading AI tools
американський письменник-фантаст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Клі́ффорд До́нальд Сі́мак (часто також помилково Сайма́к; англ. Clifford Donald Simak, [ˈsɪmək]; 3 серпня 1904 — 25 квітня 1988) — американський письменник-фантаст. Лауреат трьох премій «Г'юго», премії «Неб'юла», премії «Гросмейстер наукової фантастики» Асоціації американських авторів наукової фантастики та фентезі (SFWA).
Кліффорд Сімак | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Clifford D. Simak | ||||
Ім'я при народженні | Кліффорд Дональд Сімак | |||
Народився | 3 серпня 1904 Мілвіль, округ Грант, Вісконсин, США | |||
Помер | 25 квітня 1988 (83 роки) Міннеаполіс, Міннесота, США | |||
Поховання | Lakewood Cemeteryd | |||
Громадянство | США | |||
Національність | американець | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Університет Вісконсину в Медісоні | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1931—1986 | |||
Напрямок | фантастика | |||
Жанр | наукова фантастика, фентезі | |||
Magnum opus | «Місто», «Кільце навколо Сонця», «Транзитна станція», «Резервація гоблінів» | |||
У шлюбі з | Kay Kuchenberg Simakd | |||
Премії | Міжнародна премія фантастики (1953), «Г'юґо» (1959, 1964, 1981), Гросмейстер Товариства письменників-фантастів Америки (1977), «Юпітер» (1978), «Неб'юла» (1981), Премія журналу «Локус» (1981), «Ан-Лаб» (1981), ім. Брема Стокера (1988) | |||
Сайт: Clifford Simak Fan Site (найпопулярніший фан-сайт Кліффорда Сімака) | ||||
| ||||
Кліффорд Сімак у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Народився у місті Мілвіль, штат Вісконсин, у сім'ї Джона Льюїса та Маргарети (Вайзмен) Сімак. Його батько Іван Сімак (Шимак, чеськ. Šimák) був за національністю чехом. Емігрувавши до Америки, став Джоном. Працював на фермі Едуарда Вайзмена, з дочкою якого згодом одружився.[1][2]
Айзек Азімов писав:[3]
Мені не доводилося ні вимовляти, ні чути його прізвища, що вимовлялося вголос. Навіть коли нам вдавалося зустрітись, я називав його Кліфф. Тому, з якоїсь причини, я думав, що «i» в його прізвища — довга, і завжди вважав, що він Саймак. У дійсності ж «i» коротка, а він — Сімак. Оригінальний текст (англ.) I never had occasion to use or hear his last name expressed in sound. (Even when we did meet I called him Cliff.) The result is that, for some reason, I assumed the «i» in his last name was long and thought of him always as SIGH-mak. Actually, the «i» is short and it is SIM-ak. |
13 квітня 1929 року одружився з Аґнес Кухенберґ, згодом у них народилося двоє дітей — Скотт і Шеллі. Після закінчення університету Вісконсин-Медісон Сімак працював у різних газетах на Середньому Заході. 1939 року він розпочав довготривалу співпрацю з газетою «Міннеаполіс стар енд триб'юн» (Міннеаполіс, штат Міннесота), яку припинив аж у 1976-му, коли вийшов на пенсію. 1949 року він став редактором новин у цій газеті, а 1961 року — координатором літературних шпальт «Міннеаполіс триб'юн». В анотації до свого роману «Знову і знову» він написав:
Ось уже 30 років я щасливо живу із жінкою, у шлюбі з якою народилися двоє моїх дітей. Моїм улюбленим видом відпочинку є «лінива» риболовля, коли я лежу на човні посеред річки, а риби самі пливуть до мене. Щодо хобі, то це шахи, філателія, розведення троянд. |
Цей роман він присвятив своїй дружині, зазначаючи, що «без неї я б не написав і рядка». Його любили і шанували його колеги у царині наукової фантастики, особливо Айзек Азімов. Кліффорд Сімак помер 25 квітня 1988 року в Міннеаполісі, у 83-річному віці.
Сімак зацікавився науковою фантастикою після прочитання в дитинстві творів Герберта Веллса. 1931 року він став дописувачем місцевих науково-фантастичних журналів, проте покинув цю справу 1933 року. Єдиним твором, виданим між 1934 і 1937 роками, був «Творець» (журнал «Марвел тейлз», № 4 березень-квітень 1935) — відоме оповідання з релігійним підтекстом, що його зрідка застосовували тодішні фантасти.
Щойно Джон В. Кемпбелл почав реформувати жанр наприкінці 1937 року, Сімак повернувся до наукової фантастики і протягом «золотих років наукової фантастики» (1938—1950) був постійним автором журналу «Приголомшливі історії» (англ. Astounding Stories). Протягом цього періоду Сімак також публікував вестерни й оповідання про війну в різних літературних журналах. Його найвідомішим романом є, напевно, «Місто»: зібрання коротеньких оповідань, об'єднаних темою неминучого зникнення людського роду з лиця Землі.
З початку 1960-х років Сімак займався переважно написанням романів, найзначніший з яких — «Транзитна станція» (1963), відзначений премією «Г'юґо», однак інші його книги того часу — «Що може бути простішим за час» (1961), «Майже як люди» (1962), «Все живе» (1965) — не сильно йому поступаються. У 1968 році виходить знаменитий роман «Резервація гоблінів». Романи Сімака, опубліковані в 1970—1980-х роках помітно поступаються більш раннім, найзначніші з них: «Вибір богів» (A Choice of Gods) (1972), «Зоряна спадщина» (A Heritage of Stars) (1977), «Прибульці» (The Visitors) (1980). Оповідання «Грот танцюючих оленів» (1980) відзначене преміями «Г'юґо» і «Неб'юла».
Особлива риса творчості Сімака — віра в розум, у добре начало людини і людства, заклик до миру і єднання усіх, хто живе на планеті Земля і з ким ще, можливо, зустрінуться земляни. Понад тридцять романів, збірок повістей і оповідань, численні літературні премії, зокрема і найпрестижніша в американській фантастиці премія «Г'юґо», лауреатом якої Сімак ставав неодноразово, — такий підсумок більш ніж п'ятдесятилітньої творчої діяльності цього патріарха науково-фантастичного жанру.
1977 року Сімаку був присуджена премія «Гросмейстер фантастики» (тепер — Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта).
1931
1932
1938
1939
1940
1941
1942
1943
1944
1946
1947
1949
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1963
1965
1969
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1980
1981
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.