Клізма (процедура)

Клі́зма (грец. κλύσμα від κλύζω — «чищу, промиваю»; заст. клісти́р (лат. clystērium від грец. κλυστήριον)) — медична процедура, яка полягає у введенні води або інших рідин або розчинів лікарських речовин через задній прохід в пряму кишку (з використанням стандартних наконечників для клізм) або безпосередньо в товсту кишку (з використанням довгих кишкових трубок або наконечників для глибоких клізм).

«Груші» для постановки клізми

Класифікація клізм

За метою застосування

Залежно від мети, переслідуваної при їх використанні, клізми поділяють на:

• Очисні, сифонні, стимулювальні (подразнювальні)
• Лікувальні (лікарські)
• Поживні (краплинні)
• Психотропні (алкогольні)
• Ритуальні

• Очисні клізми^[1] — з метою очищення і промивання товстої кишки, ліквідації запору або калового завалу, лікування будь-якого отруєння або інтоксикації, перед деякими хірургічними операціями, пологами, анальним сексом. При цьому вводиться розчин спочатку призначений для виверження, і його всмоктування небажано;
• Лікувальні^[2] (лікарські) клізми — мікроклізми (10-100 мл), що використовуються з метою введення в пряму і сигмоподібну кишку розчинів лікарських речовин (відварів трав, розчинів лікарських препаратів, суспензій біологічних засобів), призначених для їх утримання в прямий кишці не менше 30 хвилин до всмоктування або з подальшим випорожненням кишечника. Призначаються для лікування запалень слизової оболонки прямої (проктитів) і сигмоподібної кишки (сигмоїдитів), а також для лікування дисбактеріозу кишечника. Зрідка використовуються для введення інших лікарських речовин з метою не місцевого, а системної дії (наприклад, фенобарбітал при епілептичному статусі, анальгін при гіпертермії і ін.). Негативною стороною використання клізми як лікувальної процедури є порушення мікрофлори кишечника при частому використанні;
• Діагностичні^[3]у радіології, хірургії.
• Психотропні^[4] (алкогольні) клізми — мікроклізми, за допомогою яких в організм вводять психоактивні речовини, частіше — слабкий розчин алкоголю (50-100 мл 5-10 % -го розчину). Так як з прямої кишки алкоголь швидко всмоктується і не проходить через печінку (де частково руйнується при прийомі алкоголю через рот), то його невеликі кількості надає сильний ефект на мозок з розвитком ейфорії і сп'яніння. При цьому існує великий ризик передозування алкоголю з розвитком ознак алкогольного отруєння, можливість хімічного опіку слизової оболонки прямої і сигмоподібної кишки та їхнє хронічне запалення (проктит, проктосигмоїдит), механічного пошкодження кишки під час проведення клізми. У деяких країнах Азії практикуються клізми з настойки опію. У Стародавній Греції Діоскорид рекомендував для клізм мандрагорові вино (приготоване з кореня мандрагори, поміщеного в бродяче вино на три місяці);
• Поживні^[5] (краплинні) клізми — введення рідини в обсязі 0,5-1 літр проводиться повільно (використовується «крапельниця»)^{[джерело?]}. Призначалася для замісного годування тяжкохворих в медичній практиці XVI — початку XX століть (вводився слабкий 5 % -й розчин глюкози). З огляду на більш високу ефективність зондового та внутрішньовенного годування в даний час в медичній практиці майже не використовується;
• Ритуальні клізми — клізми як складова частина деяких ритуалів або звичаїв, обрядів, наприклад, обрядів очищення. Поширені у деяких народів, зокрема в Африці, серед деяких корінних індіанських племен Північної і Південної Америки, в деяких релігійних сектах і культах. При цьому майже завжди клізмові розчини містять наркотичні та психотропні речовини, іноді афродизіаки. Американськими індіанцями в клізмових розчинах використовувалося вино з агави, лоза духів^[en], каєнский перець, дурман, бругмансія, листя коки та інші компоненти.^{[джерело?]}

Як стимулятори кишечника, клізми застосовуються для тих же цілей, що і перорально призначаються проносні засоби:

1. Для зняття закрепів;
2. Для очищення кишечника при підготуванні до операції пацієнта;
3. Для спорожнення товстої кишки до проведення медичних процедур, як ректороманоскопія, колоноскопія.

За кількістю рідини, що вводиться

• Мікроклізма — введення рідини в об'ємом 10—100 мл. Використовується для введення лікарських препаратів.
• Очисна клізма — введення рідини в об'ємі 1,5—2 літра. Використовується для очищення товстої кишки при запорі або перед проведенням діагностичних досліджень прямої і ободової кишки (ендоскопічних, рентгенологічних). Наприклад, очисну клізму роблять при ірригоскопії — рентгенологічному обстеженні товстого кишечника.
• Сифонна клізма (синонім: кишкове промивання) — введення рідини в орієнтовному обсязі 10-15 літрів (об'єм рідини визначається індивідуально) на одну процедуру шляхом багаторазового вливання і виливання рідини по 1-2 літри. Використовується для виведення з організму токсичних речовин, глибокого очищення товстої кишки. Необхідно особливо відзначити, що гідроколонотерапія є лікувальною процедурою, і взагалі не є еквівалентом сифонної клізми.