Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Клайв Ба́ркер (англ. Clive Barker; нар. 5 жовтня 1952, Ліверпуль, Велика Британія)[1] — англійський письменник жанру жахів, художник, драматург, фотограф та кінорежисер. Режисер і сценарист, автор багатьох бестселерів. На літературному терені вперше виступив як драматург; в той час він і сам грав у театрі і ставив спектаклі. Як письменник здобув популярність в середині 1980-х років за серію оповідань «Книги крові», яка й закрепила за ним звання письменника жахів. Режисер фільмів «Повсталий з пекла», «Нічний народ», «Володар ілюзій» і «Святий грішник». Крім того, Баркер відомий як живописець і фотограф: його роботи виставлялися в Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. Живе в Беверлі-Хіллз разом зі своїм партнером Девідом Армстронгом і його дочкою від першого шлюбу Ніколь.
Клайв Баркер | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Clive Barker | ||||
Народився | 5 жовтня 1952 (72 роки) Ліверпуль | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Місце проживання | Ліверпуль | |||
Діяльність | письменник, режисер, сценарист, художник, актор, продюсер, ігровий продюсер | |||
Alma mater | Ліверпульський університет і Calderstones Schoold | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1984 — тепер. час | |||
Жанр | фентезі, література жахів | |||
Членство | Гільдія сценаристів Америки, західd | |||
Нагороди | ||||
Сайт: clivebarker.info | ||||
| ||||
Клайв Баркер у Вікісховищі | ||||
Народився в 1952 році в Ліверпулі, Велика Британія. Навчався в престижній Quarry Bank School. Уже в школі займався письменництвом, редагуючи шкільний журнал «Humphri».[2][3] Закінчивши школу, вступив до Ліверпульського університету на факультет англійської літератури і філософії.[4]
У 1974 році разом з друзями Баркер створює групу «The Dog Company», в якій вони виконують п'єси жанру Гран-гіньоль, в основному присвячені тематиці жахів. Незабаром Баркер зняв перші аматорські короткометражні фільми «Salome» і «Forbidden». Перший фільм був знятий у віці 21 року, другий — у 26 років. У фільмах знімалися друзі Баркера з «The Dog Company». Згодом Баркер переїздить до Лондону, де малює, пише п'єси та оповідання. У 1981 році він оформив обкладинку альбому «Face Dances» гурту «The Who».[5]
У 1983 році роботи Баркера потрапляють до Ремзі Кемпбелла, який знайомить його з Дугласом Вінтером — критиком і редактором. У 1984 році виходить збірка оповідань у трьох томах під назвою «Книги крові» (Books of Blood). Збірник не мав великого успіху у Великій Британії, але заявив про себе в США.[6]
У 1985 за серію «Книги крові» Баркер отримав «Всесвітню премію фентезі» (WFA). У цьому ж році виходить перший роман Баркера «Проклята гра» (The Damnation Game), що був висунутий на Bram Stoker Award за найкращий дебют, а також на Букерівську премію. У 1985 написав сценарій для фільму «Підземний світ». Після того, як дві адаптації його оповідань йому не сподобалися (Rawhead Rex і Transmutations), Баркер вирішує зайнятися режисурою. Зняв фільм «Повсталий з пекла» (1987). У 1987 році вийшов другий роман Баркера — «Витканий світ» (Weaveworld), у 1988 — оповідання «Кабал», за мотивами якого у 1990 році Баркер зняв фільм жахів «Нічний народ».
У 1989 році вийшов перший роман трилогії «Book of the Art» — «The Great and Secret Show». У 1990 році Баркер починає роботу над романом «Імаджика» (Imajica). Крім того, у 1991 вийшов альбом «Pandemoniumt», де можна знайти картини Баркера і його невидані п'єси. У 1992 Клайв переїжджає до США. У цьому ж році виходить дитяча казка «Викрадач вічності» з ілюстраціями автора, яка згодом була внесена Міністерством освіти Великої Британії в обов'язковий список літератури для читання в середній школі. У 1992 році за оповіданням «Forbidden» був знятий фільм «Кендімен», де Баркер виступив виконавчим продюсером фільму. У березні-квітні 1993 проходить виставка картин Баркера під назвою «One Person Show», продовжують видаватися комікси. У 1994 вийшов другий роман трилогії «Book of the Art» — «Everville».
У 1995 Баркер знову як режисер знімає фільм «Володар ілюзій». У 1996 вийшов роман «Таїнство» (Sacrament). У 1997 виходить фільм «Quicksilver Highway», де Баркер зіграв невелику роль, а один з епізодів був знятий за його сценарієм. Також в цьому році Баркер вперше ставить хелловінське шоу на студії Universal Pictures, яке називалося «Halloween Horror Nights».
У 1998 виходить роман «Галілі» (Galilee), в якому Баркер змішав готичний роман з романтичною історією. У цьому ж році фільм «Боги і монстри», який Баркер продюсував, отримує Оскар за найкращу адаптацію сценарію. У жовтні Баркер ставить друге шоу для студії Universal — «Clive Barker's Freakz — Halloween Horror Nights II», в 1999 — «Clive Barker's Hell — Halloween Horror Nights III», у 2000 — «Clive Barker's Harvest».
У 2001 році виходить новий роман Клайва «Каньйон Холодних Сердець» (Cold Heart Canyon), а також гра Clive Barker's Undying, до якої Баркер продумав сюжет, героїв. У 2002 році виходить фільм «Saint Sinner», що був знятий за оповіданням Баркера. Також у цьому році вийшла перша книга серії «Абарат» (Abarat) — казкова дитяча історія, проілюстрована самим Баркером. У 2007 році вийшла гра «Єрихон» (Jericho). У 2008 році був знятий фільм «Midnight Meat Train», де Клайв виступив продюсером.[7]
У 2012 році Баркер на кілька днів впав у кому, підхопивши синдром токсичного шоку, спровокований візитом до стоматолога, де в його кров потрапили отруйні бактерії, що ледь не вбили його.[8] Усвідомлюючи, що жити йому залишилося зовсім недовго, він вирішив викласти свої особисті проблеми, пов'язані зі світом і суспільством, у майбутньому романі «Глибокий пагорб», який, на його думку, може стати його останньою книгою.[9] З 2015 року він є членом ради радників Голлівудського музею жахів.[10]
«Книги крові» (Books of Blood)
Баркер, К. Викрадач вічності [Текст] / Клайв Баркер ; пер. з англ. Сергія Крикуна ; іл. Іви Михайлян. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. — 200 с. — (Серія «Дивовижні світи»). — ISBN 978-617-679-273-4[13].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.