Київські гори

Ки́ївські го́ри — пагорби в історичній частині Києва, які являють собою відроги Придніпровської височини, що панують над Поліською низовиною, уздовж^[1] Дніпра та давньої київської місцевості Поділ. У широкому значенні — усі більш-менш високі пагорби на території сучасного Києва.

У 2010 році Київські гори від моста Патона до Кирилівської церкви визнано пам'яткою культурної спадщини України.^[2]

Історія

Київські гори нерозривно пов'язані з історією Києва. Так, легенда про заснування Києва каже, що саме з цих гір веде свою історію сучасний Київ. Повість минулих літ подає такий переказ:^[3]

И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третіему Хоривъ, и сестра ихъ Лыбѣдь. И сѣдяше Кій на горѣ, кдѣ нынѣ увозъ Боричевъ, а Щекъ сѣдяше на горѣ, кдѣ нынѣ зовется Щековица, а Хоривъ на третіей горѣ, отнюдуже прозвася Хоривица; створиша городокъ, во имя брата ихъ старѣйшаго, и нарекоша его Кыевъ.

Геологія

Київські гори є частиною крайових відрогів Київського лесового плато Придніпровської височини, що тягнуться від Києва до Канева. Згідно з фізико-географічним районуванням України, являють собою лісостеповий підвищений розчленований ландшафт.^[4] Основою Київських гір є юрські, крейдяні, палеогенові, неогенові та антропогенові поклади. Верхні шари являють собою товстий шар лесу, на якому сформувалися сірі та світло-сірі опідзолені пилувато-легкосуглинисті ґрунти.^[5]

Утворення Київських гір пов'язане з відступом останнього великого доісторичного моря, дно якого було вкрите осадовими породами, які в подальшому зазнали впливу вітряної та водної ерозії. Складний рельєф був дещо згладжений у льодовиковий період. Але Київські гори продовжували зазнавати сильної водної ерозії, пов'язаної зі стоком з їхніх схилів поверхневих вод у Дніпро.

Список пагорбів та їхня висота в метрах

Старокиївська гора — 185,1
Щекавиця (Олегівка) — 172,2
Юрковиця — 173,5
Замкова гора (Киселівка, Флорівська) — 169,1
Андріївська гора (включає гору Уздихальниця) — 167,7
Михайлівська гора (Хрещатицька, Володимирська) — 187,7
Печерські пагорби (включають з'єднані між собою парки і заповідник, з півночі на південь: Хрещатий парк, Міський сад, Маріїнський парк, Аскольдова могила, Парк Вічної Слави, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Печерський ландшафтний парк) — 196,8
Кудрявець — 173,7
Кирилівська гора — 185,5

Інші київські пагорби та їхня висота в метрах

Місцевості висотою понад 200 метрів

Згідно з картами Google у Києві є наступні місцевості висотою понад 200 метрів:

Старий Київ, на південний-захід від Софійського собору, в районі вулиць: Рейтарської, Стрілецької, Ярославого Валу та Олеся Гончара.
Печерськ, в районі Маріїнського парку та вулиць: Михайла Грушевського, Липської, Шовковичної, Інститутської, Садової та Кріпосного провулку.

Фунікулер

У 1905 році було відкритий київський фунікулер, що з'єднує Поділ з Верхнім містом і пролягає по схилах Михайлівської гори над мальовничим парком Володимирська гірка. Фунікулер популярний як серед туристів, так і як звичайний вид муніципального транспорту.

Цікаво, що 22—25 березня 2013 року під час снігопаду, що був рекордним за останні 100 років спостереження, фунікулер використовувався як підйомник для катання на лижах та сноубордах з Володимирської гірки та по Андріївському узвозі.