Кирнарський Марко Абрамович

Марко Абрамович Кирна́рський (рос. Марк Абрамович Кирнарский; 4 червня 1893, Погар — пом. березень 1942, Ленінград) — радянський графік, ілюстратор; член товариства «Громада художників» з 1924 року^[2] та Спілки художників СРСР^[3].

Кирнарський Марко Абрамович
Народження	23 травня (4 червня) 1893 Погар, Стародубський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть	1942
	Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	графік, ілюстратор
Вчитель	Нарбут Георгій Іванович і Фомін Іван Олександрович
Член	СХ СРСР
Роботи в колекції	Міський музей (Амстердам)[1]
Кирнарський Марко Абрамович у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 травня [4 червня] 1893(18930604) року в містечку Погарі Чернігівської губернії Російської імперії (нині селище міського типу Брянської області, Росія) в сім'ї купця. Впродовж 1912—1913 років навчався у Вищій спеціальній архітектурній школі в Парижі, у 1917—1919 роках — в Петербурзької академії мистецтв у Івана Фоміна, у 1919—1922 роках — в художньо-графічних майстернях Української академії мистецтв у Києві у Георгія Нарбута^[2].

1922 року переїхав до Петрограда. Співпрацював із низкою видавництв, зокрема письменників у Ленінграді, «Врємя», Держвидавом РСФРР. Помер під час блокади Ленінграда, в березні 1942 року.

Творчість

Оформив

журнали

• «Гроно» групи Гроно (Київ, 1920);
• «Шляхи мистецтва» (1922);

книги

• «Кобзар» Тараса Шевченка (Київ, 1921);
• «Перша в'язочка бубличків» (Київ, 1921);
• «Село и революция» Михайла Калініна (1926);
• «Силуэты Нарбута» Еріха Голлербаха (1926);
• «Неизданные стихи» Олександра Блока (1927);
• збірки віршів «Маяковскому» (Ленінград, 1931), «Из шести книг» Анни Ахматової (Ленінград, 1940).

Автор обкладинок

обкладинка книги «Сегодня и завтра».

• першого видання Конституції РСФРР (1918);
• книги «Сегодня и завтра» Генрі Форда (Ленинград, 1927);

З 1924 року працював як майстер художнього шрифту. У 1925 році брав участь в Державному конкурсі на оформлення творів Володимира Леніна^[2]. Оформив видання творів Тараса Шевченка (1929), Михайла Коцюбинського (1929), Івана Карпенка-Карого (Київ; Харків, 1929—1931, томи 1–6).

Виставки

Вперше взяв участь у виставці в Києві у 1921 році, на Осінній виставці Української академії мистецтв. У 1923 році — виставлявся на Виставці картин петроградських художників усіх напрямків. У 1927 році брав участь у виставці «Мистецтво книги» у Лейпцигу; у 1929 році брав участь у П'ятій міжнародній виставці художніх книжкових знаків в Лос-Анджелесі; в 1931 році брав участь у виставці «Мистецтво книги» в Парижі. У 1938 році в Ленінградській спілці радянських художників пройшла персональна виставка художника і його творчий вечір^[2].

Примітки

1. Graficheskoe iskusstvo v SSSR 1917X1927
2. Трамвай мистецтв. [Архівовано 4 Жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
3. Список Члены Союза художников СССР. [Архівовано 3 Жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Голлербах Э. Графика М. А. Кирнарского. Ленинград, 1928 (рос.);
• Кирнарський Марко Абрамович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Кирнарський Марко Абрамович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 295 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Стасенко В. В. Кирнарський Марко Абрамович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.