Loading AI tools
азербайджанський килимар З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лятіф Гусейн огли Керімов (азерб. Lətif Hüseyin oğlu Kərimov; 1906—1991) — азербайджанський килимоткач, відомий своїм внеском як у килимарство Азербайджану, так і в інші різні галузі мистецтва[3]. Народний художник Азербайджанської РСР (1960). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1950). Член КПРС з 1945 року.
Керімов Лятіф Гусейн огли | |
---|---|
азерб. Lətif Hüseyin oğlu Kərimov | |
Народився | 4 (17) листопада 1906 Шуша, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
Помер | 8 вересня 1991[1] (84 роки) Баку, Азербайджан |
Поховання | Алея честі |
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР Азербайджан |
Діяльність | мистецтвознавець, килимар, унаочнювач |
Галузь | килим[2] |
Знання мов | російська[2] |
Жанр | портрет |
Нагороди | |
Лятіф Керімов народився 4 (17 листопада) 1906 року в Шуші, в Єлизаветпольської губернії Російської імперії. Його батько, Мешаді Гусейн, був капелюшним майстром, а мати, Теллі, — килимоткалею. 1910 року сім'я переїхала до Ірану, у місто Мешхед, і оселилася в карабаському кварталі. Після закінчення місцевого медресе у віці 14 років, Лятіф Керімов почав працювати в магазині килимів і навчатися мистецтву килимарства (пішовши стопами матері). Подорожував по всьому Ірану, демонструючи свої килими. Крім того, у Керімова було багато різноманітних інтересів, від боксу і літератури до виконавського мистецтва. Радянське консульство в Тегерані запропонувало йому стати членом російського культурного клубу, де він згодом і грав у п'єсах Узеїра Гаджибекова, і заснував хор Азербайджану[4].
Починаючи з кінця 1920-х років Керімов брав участь у русі за соціальні права, вимагаючи від імені ткачів Мешхеду восьмигодинного робочого дня і поліпшення умов праці. 1929 року він був направлений у службове відрядження до Афганістану, щоб сприяти ролі театрального мистецтва. Однак Керімов повернувся до Ірану два місяці потому, не в змозі витримати суворі умови життя в Афганістані. Того ж року він отримав радянське громадянство, і уряд Ірану надав йому можливість переїхати до Радянського Союзу, якою Керімов скористався.
По приїзді до СРСР Лятіф Керімов оселився у своєму рідному місті Шуші і одружився з дівчиною на ім'я Шовкет. Був призначений інструктором з імпорту на килимовій фабриці. Крім того, заснував і проводив курси килимарства за іранською методикою, яка до того моменту була невідома карабаським ткачам. Для студентів, які були неграмотні і не могли робити нотатки, він писав ліричні гошма (твори азербайджанського поетичного жанру), щоб допомогти їм запам'ятати ткацькі технології. Пізніше створив аналогічні курси в Ґубі і Баку. Лятіф Керімов у цей період підготував численні навчальні посібники з технології, удосконалення техніки машинного килимарства, розробив принципово нову стилістику орнаментів і колористику килимів. Все це зіграло важливу роль під час створення 1935 року Гянджинської машинної килимової фабрики.
Крім килимів, Керімов успішно працював з ювелірними виробами, займався різьбленням по дереву, декоративним інтер'єром будівель. 1937 року, разом з Рустамом Мустафаєвим, був залучений до роботи над залом азербайджанської Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1940-х, коли Керімов займався прикрашанням інтер'єру музею імені Нізамі, почалася німецько-радянська війна, і його запросили на Азербайджанське державне радіо диктором випусків новин. 1945 року був призначений завідувачем кафедрою образотворчого мистецтва в Інститут архітектури і мистецтва[az] Національної академії наук Азербайджану. У період від 1947 до 1977 року склав словник східної музики.
1954 року організував свою першу персональну виставку, яка включала килими, архітектурні прикраси, різьблення по дереву, порцелянові вази, ювелірні вироби, графічні елементи. 1955 року був відзначений званням «Заслужений діяч мистецтв Азербайджану». Його зусиллями і на його ентузіазмі 1967 року було створено Азербайджанський державний музей килима і народно-прикладного мистецтва в місті Баку, перший музей такого роду в світі[5]. Музей було названо на його честь 1991 року[6].
Деякі з витканих Керімовим килимів зберігаються в музеях Анкари, Стамбула і Тегерана[7].
1961 року вийшов перший том книги Керімова «Азербайджанський килим». До книги увійшли підсумки більше ніж 35-річних досліджень автора щодо східних килимів. У книзі було наведено розшифровку понад 1300 різновидів і елементів килимових орнаментів, було дано точну класифікацію і характеристику азербайджанських килимів. Ця книга стала настільною для багатьох килимарів, приватних колекціонерів і фахівців у галузі східного килима. 1983 року було видано другий і третій томи книги Лятіфа Керімова «Азербайджанський килим», в яких було доведено належність Азербайджану багатьох килимів перської та кавказької групи, які здобули світову славу. Величезній кількості килимів було видано ідентифікаційні паспорти, для сотень з них було встановлено справжню країну-виробника, більше того — народ-творець[8].
Ваша книга стала біблією в нашому музеї. Вона ходить по руках наших угорських фахівців-прикладників. | ||
— Кароль Гамбош, директор Будапештського музею декоративно-прикладного мистецтва |
Ваша прекрасна праця про азербайджанські килими стала прикрасою мого робочего столу. | ||
— Еріх Аватер, експерт зі східних килимів, ФРН |
Величезну роль зіграла книга й у виданні книги «Карта східних килимових пунктів» — вона була видана в Англії 1974 року. Головним консультантом видання був Лятіф Керімов, ідея створення книги-карти була висунута Лондонською компанією Східного килимового об'єднання «OSM». 2001 року, вже після смерті Керімова, на основі створених ним килимів, дизайнерських проектів і спільних ранніх досліджень авторів, швейцарський видавничий дім Улмке видав книгу Сіявуша Азаді, Лятіфа Керімова і Вернера Золлінгера «Азербайджанські кавказькі килими».
2006 року президент Азербайджану Ільхам Алієв видав указ про святкування сотої річниці народження Лятіфа Керімова, за підтримки Міністерства культури і туризму Азербайджану та Національної Академії наук Азербайджану[9]. Того ж року 100-річчя майстра килимового мистецтва було включено до Списку пам'ятних дат ЮНЕСКО на 2006—2007 роки.
Повний перелік килимів, створених Лятіфом Керімовим[10]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.