Квітка Андрій Федорович

Андрій Федорович Квітка (25.11.1774 — 6.4.1844 роки) — державний діяч Російської імперії, слобідсько-українського походження. Сенатор. Таємний радник. Представник української родини Квіток козацько-старшинського походження. Брат українського письменника Григорія Федоровича Квітки (Основ'яненко) та племінник Іллі Івановича Квітки. Був Псковським губернатором в 1826—1830 роках. В 1810—1825 та 1831—1835 роках маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії.

Андрій Федорович Квітка
Андрій Федорович Квітка герб родини Квітка
Маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії
1810 — 1825
Попередник	Корсаков Олексій Іванович
Наступник	Смирницький Микола Савелович
Губернатор Псковської губернії
12 вересня 1826 — 4 січня 1830
Попередник	Адеркас Борис Антонович
Наступник	Пещуров Олексій Микитович
Маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії
1831 — 1835
Попередник	Врємєв Олександр Миронович
Наступник	Ковалевський Максим Максимович
Народився	25 листопада 1774(1774-11-25) Основа, Харківський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія
Помер	6 квітня 1844(1844-04-06) (69 років)
Громадянство	Російська імперія
Національність	українець
Батько	Федір Іванович Квітка
Мати	Марія Василівна Квітка (при народженні Шидловська)
У шлюбі з	Єлизавета Миколаївна (при народженні Бердяєва)
Діти	Марія (1811), Валер'ян (1812)
Рідня	Квітки
Брати	Григорій Федорович Квітка (Основ'яненко)
Професія	державний діяч
Звання	таємний радник
Релігія	православний християнин
Нагороди	Орден Святого Володимира 4 ступеня Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квітка (значення).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Квітки (слобожанський рід).

Біографія

Андрій Федорович Квітка народився в родині колезького радника Федора Івановича та Марії Василівни (при народженні Шидловська) Квіток.

Як й більшість шляхетських дітей був змалечку зарахований до військової служби. В 1785 році Андрій Федорович сержант лейб-гвардії Преображенського полку. У 1793 році ротмістр легкокінного полку. В тому ж 1793 році його було переведено до Ніжинського карабінерського полку секунд-майором. 20 вересня 1796 року Андрій Федорович йде в відставку в чині прем'єр-майора.

З 1805 року суддя Харківського повітового суду.

1806—1807 роки. Один з засновників Слобідсько-Української міліції Земського війська в Слобідсько-Української губернії. Займав в ньому посаду командувача міліції Харківського повіту.^[1]

З 4 серпня 1807 року бригадний керівник. Звільнений з ополчення з мундиром та золотою медаллю.

У 1807—1810 роках Харківський повітовий маршалок шляхти.

У 1810—1825 роках маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії.^[2]

26 вересня 1822 року отримує подяку від російського імператора в зв'язку з відкриттям Харківського кадетського корпусу.

22 серпня 1826 року  Андрій Федорович був запрошений на коронацію російського імператора Миколи І.

У 1826—1830 роках обіймає посаду Псковського губернатора.

У 1831—1835 роках маршалок шляхти Слобідсько-Української губернії.^[3]

З 7 жовтня 1834 року почесний член Харківського імператорського університету.

З 11 лютого 1835 року став сенатором.

4 лютого 1837 року вийшов в відставку.

Помер 6 квітня 1844 року. Поховано його було в родовій крипті під храмом Іоанна Предтечі, в слободі Основа (Харківський повіт).

Службова кар'єра

• З 1785 року —сержант лейб-гвардії Преображенського полку;
• До 1793 року —ротмістр легкокінного полку;
• З 1793 року —секунд-майор Ніжинського карабінерського полку;
• З 1796 року —прем'єр-майор;
• З 1808 року — підполковник;
• 1822 рік — колезький радник^[4], перший цивільний чин;
• 1825 рік — статський радник;^[4]
• 1827 рік — дійсний статський радник;
• З 1836 року — таємний радник

Родина

Рід Квіток шляхетський козацький рід який бере початок з Гадяцького полку Війська Запорозького, і осіли на Слобожанщині в XVII сторіччі. Рід дав полковників та старшин Харківському слобідському полку, а також (після скасування полкового уряду) державних та шляхетських діячів Російської імперії. Також представники цієї родини були українськими просвітниками та літературними діячами.

Андрій Федорович народився 25.11.1774 року в родині колезького радника Федора Івановича (1745—1807) та Марії Василівни (при народженні Шидловська). У родини було декілька дітей: Андрій (1774), Григорій (1778), Параскева, Єлизавета, Дмитро та Єгор.

Був одружений з дочкою генерал-лейтенанта Миколи Михайловича Бердяєва, Єлизаветою Миколаївною (1796—1842). Родина мала дітей: Марію (1811) та Валер'яна (1812).

Маєтки

• Слобода Основа — Родинне гніздо Квіток. Було поділене між братами Андрієм та Григорієм Федоровичами. Григорій уступив право володіння Андрію Федоровичу. Саме за назвою родового Григорій Федорович — взяв собі творчий псевдонім Основ'яненка. Крім нього таку форму прізвища — Квітка-Основ'яненко, в родині ніхто не використовував.
• Слобода Верещаківка
• Село Валер'янівка (Варварівка)

Нагороди

• Російська імперія
  • Орден Святого Володимира
    • 4- та ступінь (14.3.1819)
    • 3-тя ступінь (13.4.1822)
  • Орден Святої Ганни
    • 2-га ступінь (15.10.1817)
  • Відзнака за XXXV років бездоганної служби на андріївській стрічці (22.8.1837)
  • Золота медаль «Земському війську» на георгіївській стрічці (4.8.1807)

Див. також

• Квітки
• Харківський полк
• Шидловські

Література

• Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 Травня 2012 у Wayback Machine.]
• Саяний М. І. Зміївщина слобожанщини перлина — Зміїв, 2009.
• Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — ISBN 5-7707-4256-9.
• Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
• Лобачев О. І. Псковська енциклопедія — Псков. вид. «Псковська енциклопедія» , 2003.— 910 с.
• Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х : типографія М. Зильберберга, 1885. — 166 с.(рос. дореф.)

Примітки

1. Ілляшевич Л. В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25.1885. — С.74,75 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
2. Пробув їм шість строків. Кожен строк на посаді маршалка шляхти тривав три роки. Андрій Федорович був губернським маршалком шляхти в 1810—1813, 1813—1816, 1816—1819, 1819—1822, 1822—1825, 1825 роках
3. Пробув їм два строки. Кожен строк на посаді маршалка шляхти тривав три роки. Андрій Федорович був губернським маршалком шляхти в 1831—1834, 1834—1835 роках
4. Перелік маршалків Слобідсько-Української губернії