Катран Тебрізі

Катран Тебрізі (перс. قطران تبريزى, 1012 — пом. після 1072^[1]) — перський поет^[2][3]. Писав на західноперському діалекті^[4].

Катран Тебрізі
перс. قطران تبريزى
Народився	1009 або 1012 Shadiabadd, Шахрестан Тебрізd, Східний Азербайджан, Іран
Помер	1072 або 1088 Тебриз, Іран
Країна	Іран
Діяльність	поет
Знання мов	перська

Біографія

Катран Тебрізі народився в 1012 році в селі Шадіабад неподалік від Тебриза. Повне ім'я поета Абу Мансур Катран аль-Джилі аль-Азербайджані. Початкову освіту здобув у Шадіабаді, потім навчався в Тебризі. Катран Тебрізі після завершення освіти прибув в Арран в місто Гянджа. Незабаром був запрошений в палац курдської династії Шеддадідів. На чолі держави в той час стояв Абу-л-Хасан Лашкарі і поет свої твори присвячував йому. У 1042 році став свідком руйнівного землетрусу в Тебризі. У 1046 році в Тебризі поет зустрівся з великим перським поетом і філософом Насіром Хосровом. У своєму знаменитому творі «Сафарнама» Насір Хосров також розповідає про свою зустріч з поетом по імені Катран. Катран прожив якийсь час у Нахічевані і служив у палацах місцевих правителів після чого знову повернувся в Тебриз. Ще за життя в багатьох країнах Сходу він був визнаний як талановитий поет, мудрий філософ і вчений. Помер у Тебризі і був похований на знаменитому Мавзолеї поетів.

Творчість

Творчість Тебрізі охоплює середину XI століття^[3]. Писав з юних років, є автором творів «Ковс-наме», «Гуш-наме», «Вамік і Азра» та великого «Дивана», що складається головним чином з касидів. Поетична форма касида займала в його творчості значне місце. Творчість Тебрізі високо оцінював середньоазіатський поет XII століття Рашидаддін Ветват. У його творах збереглися деякі дані про історичні події регіону того періоду. Так, наприклад, в одному з віршів Катран Тебрізі повідомляє про візит в Гянджу правителя емірату Раввадидів Абу Мансура Вахсудані, в інших творах розповідає про набіги огузів.

Зробив внесок у перську лексикографию. Невеликий тлумачний словник, який нині не зберігся, був складений, мабуть, між 1046 і 1064 роками^[5]. За деякими даними містив приблизно 300 слів. Про це словника повідомляє Насір Хосров.

Примітки

1. Islamic arts [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia Britannica
2. Francois De Blois, Persian Literature — A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, Routledge, 2004. 2nd edition. pg 187: "The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consequently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning
3. Катран Тебрізі — стаття з Ираника. C. E. Bosworth «Also, after this time, when the Shaddadids were in full occupation of Arrān, the Persian poet Qaṭrān (q.v.), who flourished in the middle decades of the 5th/11th century and was the eulogist of various Muslim potentates of Azerbaijan and Arrān, praises the Shaddadid Amīr Fażlūn b. Fażl II b. Abi'l-Aswār (465-67/1073-75) for his descent on the maternal side from the Bagratunis, indicating further Muslim-Christian alliances (see Minorsky, Ḥodūd al-ʿālam, pp. 396-97, and idem, Studies in Caucasian History, London, 1953, chaps. i and ii).»
4. Francois De Blois. Persian Literature — A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, 2nd edition. — Routledge, 2004. — p. 187. «The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consquently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning»
5. А. В. Десницкая, С. Д. Кацнельсон.  // История лингвистических учений: средневековый Восток. — Л. : Наука, 1981. — С. 116-117.