Карпенко Олена Юріївна

науковиця З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Карпенко Олена Юріївна

Карпенко Олена Юріївна (18 липня 1967, Чернівці) — мовознавець, доктор філологічних наук, професор Одеського національного унівесрситету імені І. І. Мечникова.

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Карпенко Олена Юріївна народилася 18 липня 1967 року в Чернівцях в родині науковців-філологів.

У 1989 році закінчила з відзнакою факультет романо-германської філології Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова за спеціальністю англійська мова та література. Учениця професора В. А. Кухаренко.

У 1992 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Комунікативно-прагматичний потенціал власних назв у науково-фантастичному тексті» в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова, а докторську дисертацію — «Когнітивна ономастика як спосіб пізнання власних назв» у 2007 році в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Вчене звання доцента кафедри лексикології та стилістики здобула у 1998 році, вчене знання професора кафедри граматики англійської мови — у 2011 році. Проходила стажування в Університеті Сент-Ендрюс (Шотландія) у 1995 році.

В 19922008 роках працювала викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри лексикології та стилістики англійської мови. З 2008 року завідує кафедрою граматики англійської мови.

Автор понад 80 наукових публікацій, зокрема монографії «Проблематика когнітивної ономастики» та навчального посібника з грифом МОН «Когнітивна ономастика».

Наукова діяльність

Узагальнити
Перспектива

Коло наукових зацікавлень — психолінгвістика, структура ментального лексикону, фреймова ономастика, когнітивна ономастика, трансформація онімів у мовній ментальності, питання літературної ономастики.

Викладає низку теоретичних та практичних курсів: історія англійської мови, психолінгвістика, когнітивна ономастика, ономастика в аспекті перекладу, синтаксис сучасної англійської мови, інтерпретація художніх, публіцистичних та наукових текстів. Розробила новий напрям вивчення власних назв — когнітивну ономастику.

Докторське дослідження «Когнітивна ономастика як напрям пізнання власних назв» проводилося на матеріалі кількох мов (української, російської, англійської та ін.) та стало орієнтиром для розвитку когнітивного напряму в національній та зарубіжній ономастиці, адже їй вдалося на основі сучасних досягнень підняти теоретичне і практичне надбання до усвідомлення його як важливої частини когнітивно-комунікативної системи мови й аргументовано проаналізувати найактуальніші проблеми когнітивної ономастики, а саме:[джерело?]:

1) впровадження нової методології концептуального аналізу власних назв, які виявляють значну специфіку в ментальному лексиконі;

2) з'ясування когнітивної і текстової ролі онімів та особливостей набуття ними статусу концептів;

3) визначення співвідношення між мовним символом і концептом та між власною назвою й апелятивом;

4) аналіз структури реальних, віртуальних або сакральних ономастичних фреймів: антропонімічного, топонімічного, теонімічного, ергонімічного та ін.;

5) вивчення взаємокогнітивних (концептуальних) і психолінгвістичних (типів асоціацій).

Є членом спеціалізованих вчених рад з захисту кандидатських та докторських дисертацій у ОНУ ім. І. І. Мечникова, Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського та Національної академії наук України.

З 2012 року є керівником держбюджетної науково-дослідної теми «Когнітивно-дискурсивна категоризація різнорівневих мовних й мовленнєвих явищ в синхронії та діахронії» (Держ. № 0113U002692, № 102, наказ по ОНУ № 3946 — 18 від 23.10.2012 р.).

З 2010 року є головним редактором фахового збірника наукових праць «Записки з ономастики», членом редакційних колегій фахових видань: «Логос ономастики», «Записки з романо-германської філології», «Слов'янський збірник» та «Проблеми прикладної лінгвістики».

Працювала членом експертної комісії ВАК України. Є дійсним членом Української ономастичної комісії Національної академії наук України та Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики. Є членом міжнародних наукових ономастичних організацій American Names Society та ICOS, керівником наукової школи «Одеська ономастична школа»; дійсний член Української ономастичної комісії Національної академії наук України та Української асоціації когнітивної лінгвістики і поетики.

Праці

Родина

Література

  • Лучик В. Про нові напрями української ономастики / В. В. Лучик // Філологічні дослідження. — Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2009. — С. 144-146.

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.