Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Карпенко Олександр — український науковець, доктор наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України
Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. |
Карпенко Олександр Валентинович | |
---|---|
Народився | 11 липня 1974 (50 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковець, викладач університету |
Alma mater | НАДУ при Президентові України |
Заклад | НАДУ при Президентові України |
Вчене звання | доцент |
Науковий ступінь | доктор наук з державного управління |
Сфера наукових інтересів: державне управління, інформаційна політика, пропаганда та контрпропаганда, інформаційні війни, стратегічні комунікації, мережеві комунікації, цифрове врядування, сервісна діяльність органів публічної влади.
Народився 11 липня 1974 року в Києві[джерело?].
У 1997—2006 роках працював у Державному управлінні справами[1].
У 2006-2009 роках – аспірант в Національній академії державного управління при Президентові України.
У 2009 році – кандидат наук з державного управління, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління»[2] за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління
У 2010-2014 роках – завідувач відділу науково-аналітичної обробки та поширення інформації у сфері освіти, старший науковий співробітник у Державній науково-педагогічній бібліотеці імені В. О. Сухомлинського.
У 2010-2013 роках – доцент кафедри управління документно-інформаційними комунікаціями в Академії муніципального управління[1].
У 2011-2014 роках – докторант у Національній академії державного управління при Президентові України.
У 2016 році – доктор наук з державного управління, захистив дисертацію на тему: «Механізми формування та реалізації сервісно-орієнтованої державної політики в Україні»[3] за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління.
З 2017 року – завідувач кафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії державного управління при Президентові України[1].
У 2019 році – присвоєно вчене звання доцента кафедри інформаційної політики та цифрових технологій в Національній академії державного управління при Президентові України[4].
з 29 жовтня 2019 року експерт з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за спеціальністю 281 "Публічне управління та адміністрування" [5].
Автор понад 200 публікацій наукового та навчально-методичного характеру в галузі державного управління, педагогіки, психології, культурології, соціальних комунікацій.
Науковий керівник НДР:
Член спеціалізованої вченої ради Національної академії державного управління при Президентові України (Д 26.810.02)[6] із правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 — механізми державного управління
Член редколегій наукових фахових журналів (галузь науки - державне управління, спеціальність - 281 «Публічне управління та адміністрування»):
У 2019-2021 роках – Головний редактор наукового фахового журналу «Вісник Національної академії державного управління при Президентові України»[8] Національної академії державного управління при Президентові України (Наказом Міністерства освіти і науки України від 2 липня 2020 року включено до категорії Б переліку наукових фахових видань України (галузь науки - державне управління, спеціальність - 281 «Публічне управління та адміністрування»)[9]) та член редколегії наукового фахового журналу «Збірник Національної академії державного управління при Президентові України» Національної академії державного управління при Президентові України
В інтерв'ю телеканалу державного іномовлення України «UA TV» визначив основні прояви феномену ідеологічної люстрації як фактору цивілізованої зміни влади та зародження нових представників еліти: патріотизм, професіоналізм та уміння управляти майбутнім[10].
Під час слухань в Комітеті Верховної Ради з питань цифрової трансформації запропонував для кіберзахисту ідентифікувати користувачів мережі Інтернет: «Тобто, всі на сьогоднішній день користувачі мережі Інтернет — від дитини до органу влади — повинні бути ідентифіковані. Я думаю, що це вирішить дуже багато питань, пов'язаних із кіберзахистом і сферою кібербезпеки».Головуючий на круглому столі – заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко – подякував Олександру Карпенку за «різкі цитати», висловивши впевненість, що за круглим столом вчений знайде багато опонентів своєї пропозиції, та назвав ідею тотальної ідентифікації користувачів мережі «дуже соціально дискусійною». В коментарі Олександр Карпенко зазначив, що «мова в Україні ні в якому разі не йде про переслідування державою політичних опонентів чи наступ на свободу слова»[11]. Однак, пропозиція отримала негативну оцінку з боку Українського кіберальянсу та деяких експертів з кібербезпеки[12].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.