Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кароль Яблоновський, князь гербу Прус III (13.03.1807, Львів — 19.04.1885, Львів[6][7]) — великий землевласник (поміщик), консервативний політик, член Палати панів Австрійської державної ради.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Кароль Яблоновський | |
---|---|
Народився | 13 березня 1807[1][2] Львів, Австрійська імперія або Венеція, Венеціанська провінціяd, Австрійська імперія |
Помер | 19 квітня 1885[1] (78 років) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Діяльність | політик |
Галузь | політична діяльність[3] |
Знання мов | польська[3] |
Членство | Галицьке господарське товариство |
Суспільний стан | шляхтич[d][3] |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d][4] |
Рід | Яблоновські |
Батько | Людвік Яблоновський[5] |
Мати | Countess Karolina Woynad[5] |
Поміщик, володів маєтностями Нижнів, Остриня, Коростів і Стасьова Воля[6]. Завдяки шлюбу з Елеонорою Скарбек отримав маєток Бурштин із розташованим там замком[8]. У результаті невдалих інвестицій та розкішного способу життя він втратив значну частину свого майна[6].
Член-засновник (03.07.1845)[9] і в 1846—1860 рр. діяч Галицького господарського товариства (ГГТ). Член комітету ГГТ (22 лютого 1850 — 13 лютого 1853)[10][11]. У 1863—1885 роках був членом-кореспондентом ГГТ[12]. Віце-президент товариства Галицьких залізниць імені Кароля Людвіга з 1867 року, а в 1879—1885 роках його президент[6].
Консервативний політик. 1848 року був ініціатором створення у Львові Таємної ради при наміснику Франці Штадіоні. Був членом Товариства землевласників. З 1861 року став довічним членом Палати шляхти Державної ради Австрії[6].
Син князя Людвіка та Кароліни (з дому Война). 1834 року одружився з Елеонорою зі Скарбеків (1816—1870). У них було троє дітей: дочки Людвіка, у шлюбі графиня Потоцька, мати Освальда Потоцького, та Кароліна, у шлюбі Гусажевська, і син Станіслав Марія Фердинанд[6][7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.