Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Карл Федорович Кесслер (19 листопада 1815 р., м. Дамрау Кенігсбергської округи — 3 березня 1881 р., м. Санкт-Петербург) — зоолог, професор Київського, а згодом Санкт-Петербурзького університетів, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1874), засновник Петербурзького товариства природодослідників.
| Карл Федорович Кесслер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 листопада (1 грудня) 1815 Дамрау, Кенігсбергська округа, Королівство Пруссія |
| Помер | 3 (15) березня 1881 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія →  Російська імперія |
| Діяльність | орнітолог, зоолог, іхтіолог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | зоологія |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка[1] Санкт-Петербурзький державний університет[1] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1] |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Науковий керівник | С. С. Куторга |
| Вчителі | Stepan Semyonovich Kutorgad |
| Аспіранти, докторанти | Oskar Andrejewitsch Grimmd Q16723390? |
| Членство | Російська академія наук[1] Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи[1] |
| Відомий завдяки: | зоологічними дослідженнями, описав ряд видів тварин |
| Нагороди |    |
 Кесслер Карл Федорович у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | |
|---|---|
 | |
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Kessler».
|
Карл Кесслер народився у сім'ї королівського оберфортсмейстера в Дамрау (Королівство Пруссія). У 1822 р. сім'я переїхала до Росії, де батько отримав посаду головного лісничого у Новгородській губернії. У 1828 р. Карла привезли до Санкт-Петербургу, де він навчався у гімназії, яку закінчив у 1834 р. Протягом 1834—1838 рр. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Після його завершення 4 роки працював викладачем математик й фізики у Петербурзькій гімназії. 15 грудня 1840 р. Кесслер захистив у Петербурзькому університеті магістерську дисертацію. 4 серпня 1842 р. ним була захищена докторська дисертація.
У 1842 р. його запрошують на правах ад'юнкта на кафедру зоології Київського університету. У 1844 р. він був обраний екстраординарним, а в 1845 р. — ординарним професором університету. Протягом 1842—1863 рр. його життя було пов'язане з Київським університетом. 17 травня 1863 р. К. Кесслера було обрано почесним членом університету.
У 1861 р. його запрошують до Санкт-Петербурзького університету, де він працює до кінця своїх днів, очолюючи кафедру зоології.
Перші наукові дослідження К. Кесслера стосувалися морфології птахів. Магістерська дисертація (1840) на тему «Про ноги птахів по відношенню до систематичного поділу цього класу». Докторська дисертація (1842) на тему «Про скелет дятлів по відношенню до місця, яке займає цей рід у класі птахів».
Протягом роботи у Київському університеті К. Кесслер розгорнув роботу за трьома основними напрямками: вивчення місцевої фауни, створення у Києві зоологічного музею та налагоджування викладання в університеті зоологічних дисциплін. Фактично, Кесслер став засновником Зоологічного музею університету. Серед його численних експедицій територією України найрезультативнішими були подорожі по Київській, Волинській, Херсонській, Полтавській губерніях та Бессарабії.
У цей період його дослідження стосувалися складання фауністичних списків, вивчення біології тварин, дослідження міграції птахів. У 1853 р. він висловлює теорію про міграцію птахів «широким фронтом», а не «пролітними шляхами».
В 1843 році описав у звіті про подорож природу між Златополем та Смілою.[2]
У 1847 р. був випущений великий визначник птахів. Підсумком багаторічних досліджень, здійснених у Києві Кесслером, була серія з 6 томів капітальних монографій щодо фауни хребетних Київської та суміжних з нею губерній. Тому Кесслера справедливо вважають засновником фауністики на теренах Російської імперії.
Поступово Кеслер почав все більше уваги приділяти іхтіології. Він проводить дослідження риб Дніпра, Дністра, Південного Бугу, північної частини Чорного моря. Багато сил та уваги Кесслер приділив створенню Севастопольської біологічної станції.
К. Ф. Кесслер описав низку нових для науки видів тварин, переважно риб, авторство яких позначається як Kessler.
Деякі з них:
У 1902 р. (за іншими даними — у 1908 або 1909 рр.) р. за ініціативи В. М. Артоболевського було створене Київське орнітологічне товариство ім. К. Ф. Кесслера.
На честь Кесслера названо риби пуголовка Кесслера (Benthophilus kessleri), пузанок каспійський прохідний (Alosa kessleri), арноглось Кесслера (Arnoglossus kessleri).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
