Карл Віман

Карл Віман (англ. Carl Wieman; нар. 26 березня 1951, Корвалліс, США) — американський фізик. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 2001 році (разом з Еріком Корнеллом та Вольфгангом Кеттерле) за одержання Бозе — Ейнштейнівського конденсату.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Віман.

Карл Віман
англ. Carl Wieman
Народився	26 березня 1951(1951-03-26) (73 роки) Корвалліс, Орегон, США
Країна	США
Діяльність	фізик, викладач університету, науково-педагогічний працівник, educational theorist
Alma mater	Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет
Галузь	фізика
Заклад	Університет Британської Колумбії
Науковий керівник	Теодор Генш
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство[1]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1990) медаль Лоренца (1998) King Faisal International Prize in Scienced (1997) медаль Ерстеда (2007) премія Фріца Лондонаd (1996) премія Ейнштейна в галузі лазерної наукиd (1995) премія Вуда (1999) премія пам'яті Ріхтмаєра (1996) член Американського фізичного товариства[d] Davisson–Germer Prize in Atomic or Surface Physicsd (1994) Arthur L. Schawlow Prize in Laser Scienced (1999) Член Оптичного товаристваd Newcomb Cleveland Prized Excellence in Physics Education Awardd (2018)
Особ. сторінка	profiles.stanford.edu/carl-wieman
Карл Віман у Вікісховищі

Біографія

Віман навчався в Массачусетському технологічному інституті та в Стенфордському університеті. Був нагороджений медаллю Лоренца в 1998 році. Від 2007 року працює в Університеті Британської Колумбії. Віман приділяє багато уваги покращенню наукової освіти і посідає посаду голови Ради з наукової освіти Академії наук США.

Примітки

1. NNDB — 2002.

   d:Track:Q1373513

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)